Журналістика методом копіпасту 7


Чим довше я живу на світі, тим більше переконуюся, що вільний доступ до інформації – зло. Мережа Інтернет – це зло у квадраті, а різного роду соціальні мережі – зло у кубі 🙂 Хоча піпл хаває і залишається задоволений “смаком”.

В Україні (та й у наших найближчих сусідів) глобальна мережа стала таким собі оплотом вседозволеності і притулком хворих на голову одночасно. Сучасна молодь занадто багато часу проводить у соціальних мережах, а це, як вже доведено провідними фахівцями, призводить до атрофії головного мозку. Навіть відомий постулат про мільйон мавпочок з друкарськими машинками накрився купрумовим тазом, бо в сучасних друкарках всього одна кнопка – “Лайк”.

І, якщо особам, не надто обтяженим інтелектом, ще можна пробачити постійне пусте вбивання часу і бездумне копіювання всього що попало у свій статус вКонтакті, то є люди, яких за використання шорткатів Ctrl+C та Ctrl+V треба у прямому розумінні спалювати на багатті. Ці люди – журналісти.

Навіть не вдаючись до тлумачних словників і популярної серед студентів вікіпедії, можна зрозуміти, що основним завданням преси є донесення до людей новин та іншої цікавої чи корисної інформації. З цією метою працюють такі люди як репортери (вони ж і журналісти). І люди ці повинні інформацію зібрати, опрацювати та подати у вигляді відповідної публікації (ну або медіа-ролика).

В світлі цього ажіотаж довкола молодого ресурсу UaReview, що спеціалізується на публікації “фейкових” (вигаданих) новин, мене одночасно і веселить і змушує демонструвати відомий у інтернеті жест *facepalm*. Ну що такого особливого у цьому сайті, що навіть серйозні вітчизняні ресурси бездумно копіюють звідти публікації?

При цьому дехто навіть ображається, що автори UaReview, мовляв, засмічують інтернет непотрібною інформацією (ага, а ваші красиві статуси вКонаткті, фоточки на однокласниках і відео з п’яними дружбанами на юТубі – верх креативу і суспільної користі), вводять людей в оману, влаштовують провокації і розігрівають ненависть. Прочитати інформацію внизу про те, що “Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані” журналістам не дозволяє, мабуть, професійна етика (як частенько і вказати посилання на першоджерело).

Написати власну статтю? Ні, не чули. Та Ви що, це ж треба підняти дупу зі стільця, кудись поїхати, з кимось поспілкуватися, напружити мізки і спробувати зліпити докупи два слова. Це ж інтернет, дєтка, тут можна все зробити простіше:  Ctrl+C, Ctrl+V, profit!

Взагалі проблема копіпасту може здатися висмоктаною із пальця і не вартою нічого кращого, аніж стати джерелом анекдотів типу цього: “Інтернет схожий на машину часу, адже тут можна прочитати жарти, які Петросян придумає тільки через рік”. Ну подумаєш, сперли у когось статтю, кілька дурників “купилося”, ніхто ніби не постраждав.

Та проблема насправді глибша – небажання робити свою роботу. Бо як тоді пояснити чому окремі телеканали вже почали видавати в ефір різного роду “найкращі ролики з YouTube”? Просто діляться цікавинками із глядачами (ага, у бідненьких нема інтернету і самі вони на юТуб зайти не можуть, а от із кабельним ТБ проблем нема)?

Зняв чувак якесь прикольне відео, залив на відеохостинг (окей, юридично він свої права може навіть і передав власникам хостингу, хоча не факт). Журналісти телеканалу його побачили, взяли (без дозволу, бо ж у вільному доступі ролик) і включили до ефіру. А за рекламу у цьому самому ефірі вже заплачено, отже виходить, що ролик використовується у комерційних цілях (без дозволу автора, без дозволу правовласника).

Гроші заробляти хочемо, а самі потратитися на виробництво контенту – ні. Цікаво, якщо я записуватиму ваші передачі і завантажуватиму їх на той самий юТуб, через скільки часу аккаунт закриють через скарги правовласника? Пахне подвійними стандартами…

Наостанок старий комікс, який непогано ілюструє мої погляди на ситуацію з UaReview:

Як пишуться новини

Як пишуться новини

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 thoughts on “Журналістика методом копіпасту

  • Володимир

    Ресурси фейкових новин є в усьому світі, і частенько вводять в оману навіть таких “зубрів” як НЙ Таймз і Монін Кронікл. Тож – хай живуть і від’їдають пузо! А ось *журналістам* слід було би шиї милити хоч зрідка… але…

    • Akceptor Від автора

      Є то є, але самому ресурсу uareview лише кілька тижнів, а з нього вже як мінімум тричі масово передерли фейки. Тобто що для НЙ Таймз одноразовий проїзд, те для наших видань – норма.
      Є над чим задуматися

  • molinski

    аж серце дьоргнуло, коли читав про атро7ію мозку. Сьогодні про неї теж писав. Дивно.
    І ще задумався, чи часом не з якогось доброго джерела копійнув “новину”.
    Щодо ситуації з ревієв, то поки ресурс зелений, буде жити. А от дізнаються власники імен про яких пишуть бруд (жарти), можуть м’яко кажучи образитися. автор любить ризик.

    • Akceptor Від автора

      Окремі чиновники вже в курсі (Дмитро Табачник), але поводяться адекватно. Не сказав би, що дуже поважаю міністра освіти (науки, молоді, спорту і т.д.), але його відповідь (ну або відповідь людини, яка для міністра пише тексти) мені сподобалася. Тобто жарти розуміють іноді і чиновники.
      Бруд і гумор то різні речі, тому не думаю, що варто чекати на якусь реакцію героїв “новин”. Тим не менш, якщо ЗМІ передиратимуть їх і видаватимуть за правду, то тут уже нікому смішно не буде.
      Між іншим, UaReview завжди шукають нових авторів (хоча мою новину не опублікували, певно занадто нескандальна), так що перспективи у ресурсу є.

      • molinski

        Не всі Табачники.
        Гумор гумором, але коли бруд – то не дуже. Бачив новину про Юлю Тимошенко. Якщо це дійсно вигадка, то вважаю статтю нічим іншим як шахрайством.
        Це НМСД.

        • Akceptor Від автора

          Не знаю що таке НСМД, але подібних “новин” бачив купу на різного роду сайтах типу marketgid. Пишуть типу “Помер Володимир Кличко”, а далі сама “новина” – помер Володимир Віссаріонович Кличко, вантажник із Богородчан. Ніби й не підкопаєшся