Як зберегти ідею? 14


Мою голову досить часто навідують цікаві думки. Думки, які варто було б запам’ятати, записати, донести до оточуючих. Думки, які можна було б перетворити на слова і навіть втілити у невеличкий філософський трактат. Думки, здатні викликати у когось мовчазну згоду, у іншого – шалений спротив…
Як правило, трапляється це у найбільш невідповідні моменти і всі ці речі покидають мою голову десь так само швидко, як і потрапляють туди, залишаючи лише ледь помітні сліди, згадку по те, чого мені вже не пригадати. У результаті блог, призначений саме для висловлювання думок вголос, залишається напівпорожнім. В той же час, я читаю інтернет-щоденники багатьох людей і блоги, що оновлюються заледве не щодня. Отже, хтось таки вміє ловити невловиме.
Поділіться досвідом, панове. Як вам вдається не забувати? Носите з собою спеціальний блокнотик? Диктофон? Якось тренуєте пам’ять?

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 thoughts on “Як зберегти ідею?

  • Ігор

    Привіт, Akceptor!
    В думках людей нічого нового не з’являється окрім тих ідей, якими наповнений простір. При відповідних обставинах ти зможеш з легкістю пригадати все про що думав і навіть більше. Питання в тому на які ідеї співзвучить людина і для чого це їй?

    • Akceptor Від автора

      Може воно й так, але в тому й прикол, що відтворити думку можна лише при певних обставинах.
      Коли я собі йду на роботу помалу, або просто гуляю десь, або катаюся, то голова тоді вільна від всякого непотребу і приходять у неї певні речі. Здебільшого всякі роздуми типу того, що я отут подеколи пишу.
      А коли потім хочеться згадати, то оточення вже не те: природи нема, спокою нема, натомість лиш метушня і комп’ютер гуде. Контраст разючий просто і тому пригадати лиш згрубша можу про що думав, а деталі всі вислизають, як вода крізь пальці.

    • Akceptor Від автора

      А як на рахунок чисто технічних ідей, які не мають відношення до справедливості та істини? Якісь робочі моменти так само вилітають із голови.
      Якщо думку про устрій світу ще можна відновити, то приземленіші речі просто забиваються повсякденною морокою.
      Сподіватися на випадок – не варіант, якщо думка народилася по дорозі на роботу, то треба щоб прийшовши туди я міг її спробувати втілити в реальність.

  • Ігор

    Я думаю, що тобі насправді не варто цим перейматись, маю на увазі проблемою з пам’ттю. Як весняний вітер приносить аромати квітучих лугів, так і думки є лише відлунням змістів розлитих в просторі. Якщо ти співзвучний ідеям справедливості і Істини, якщо ти шукаєш їх, то вони знаходять тебе.

  • Ігор

    “А як на рахунок чисто технічних ідей, які не мають відношення до справедливості та істини? Якісь робочі моменти так само вилітають із голови.”

    Здається мені, що ти просто занадто багато думаєш про все і відразу. Зосередженість на чомусь одному неодмінно принесе результат.

    • Akceptor Від автора

      Та так. Але нічого не зробиш, робота така.
      Мушу думати про все й одразу по роду діяльності, причому часто-густо понавішують ще й таких задач, в яких я ні в зуб ногою, тому зосередитися на чомусь одному ніяк не виходить.

  • Ігор

    Я маю на увазі, що якщо робота, зосереджуйся на роботі і ні на чому більше. Ти ж писав, що думки приходять в найбільш невідповідні моменти, напевно і на роботі теж?

  • Ігор

    Взагалі, дуже допомагає систематизувати мислення ведення щоденнику, тільки потрібно не лінуватись а щодня вести в ньому записи. Прив’язуй думку до обставин, що спричинили її виникнення, наприклад: сьогодні по дорозі на роботу думав про таке; або, переглядаючи новини майнула така думка. Щомісяця можна перечитуючи робити висновки, прослідковувати хід думок і аналізувати де і про що найкраще мислити.
    Якщо ти полюбиш цей процес, я маю на увазі мислити послідовно і змістовно, ти відразу помітиш зміни і не тільки в ході власних думок.

    • Akceptor Від автора

      Гарна ідея, дякую.
      Але тут знов-таки є нюанси. Дорога на роботу займає у мене десь 40 хвилин, якщо на півдорозі я раптом випадково придумую як сформулювати абзац (хоч кілька речень) до нової статті, то треба запам’ятати\записати ці речення просто зараз і так, як вони спали на думку. Якщо я чекатиму 20 хвилин і запишу у щоденник щось типу “сьогодні випадково придумав абзац до статті” (а сам абзац уже забув) – це не допоможе. Пропонуєш носити з собою записничка?