Як треба захищати Україну? 34


Прийняття нашумілого закону про регіональні мови у другому читанні підірвав увесь інтернет. Звичайно, більшість народу проти введення в Україні другої мови навіть у статусі регіональної, не кажучи вже про державну. Що характерно, чомусь у всіх цих соціальних мережах я не помітив жодної публікації на захист згаданого закону. Чи то насправді ніякої мовної проблеми не було, чи то просто ті, кому мало однієї мови, неписьменні… Може просто задоволені, що отримали бажане, та й святкують уже. Хтозна.

Тому узагальнювати не буду, а просто озвучу свою точку зору. Зараз збирати Майдан народу і проти чогось протестувати безглуздо – це нічого не дасть. Можете звинувачувати мене у непатріотизмі, запроданстві та інших гріхах, але я собі краще сидітиму вдома, бо від цієї балаканини аж нудить. Був уже один Майдан із балаканиною – бандити все одно зроблять по-своєму, а бути тренажером для “Беркуту” просто так я бажанням не горю.

Крім того, я вважаю всю цю ситуацію із регіональними мовами відвертим окозамилюванням. Увімкнув сьогодні телевізор і подивився кілька хвилин новини – тільки ще більше впевнився у своїй правоті. Зверніть увагу, ніхто навіть не заперечує, що приймався закон із порушеннями. Навіть численні члени Партії Регіонів, які мали б усими силами підтримувати даний закон, заявили, що участі у скандальному голосуванні не брали, що хтось голосував за них. Створюється враження, що чим більше шуму – тим краще.

Євро-2012 позаду, вибори наближаються, а людей починає цікавити чому обіцяного покращення все не відбувається. Треба терміново відвернути увагу і наробити шуму довкола мови, знову протиставити українців одне одному – хай гризуться. Знову ж таки, виграємо в очах виборців зі східних регіонів (вони, правда, до цієї катавасії навіть не здогадувалися, що російську мову пригнічують). Ну і, нарешті, гарна нагода поставити у незручне становище опозицію: якщо вони протестуватимуть проти закону – втратять виборців на сході, а як не протестуватимуть – то на заході.

Карту розіграно дуже вміло і я навіть аплодував би чиній владі, якби їхнє постійне “покращення” не стосувалося мене особисто. За продуманою аферою спостерігати цікаво, а от на місці потрепілого якось не дуже…

Може я якийсь неправильний, але вважаю, що такі проблеми як мовна, релігійна, етнічна і подібні мають бути актуальними у суспільстві, що живе у достатку. Всі ситі, одягнені, здорові і забезпечені роботою – якраз час подумати про самоідентифікацію. У зубожілій Україні громадян має цікавити насамперед джерело грошей, що тратяться на президентські дачі і гелікоптери, свавілля чиновників та економічний колапс, а ніяк не притягнуте за вуха питання двомовності. Якщо я помру з голоду, то якось байдуже буде якою мовою відспівуватиме ксьондз, хоч китайською.

Особисто я пішов би на Майдан із тією силою, яка взялася б навести в Україні порядок радикальним шляхом: посаджати таки бандитів у тюрми, провести люстрацію і відправити нинішню владу (і опозицію) у шахти на місце тих бідолаг, що світу Божого не бачать. Пішов би не залежно від того, якою мовою говорила б така сила.

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

34 thoughts on “Як треба захищати Україну?

    • Akceptor Від автора

      А, ну так. Королівська ж – вихідець із простого народу. А гроші на рекламу її партії, певно, усім селом збирали. Хтось навіть корову продав, або бичка. Але все одно грошей не вистачило б, щось не сходиться. Може виграла у лотерею – ще один варіант.

  • Василь

    “Прийняття нашумілого закону”, закон ще не прийнятий, його не підписали) По-друге, маленький майдан, який вчора утворився біля українського дому, спричинив ланцюгову реакцію мітингів по всій Україні. Майдан це нормальне явище для громадянського суспільства, на мою думку такі речі повинні відбуватися завжди і при будь-якій владі. ІМХО

    • Akceptor

      Підписали чи ні, це не суттєво, важливий прецедент і демонстративне порушення всього, що лише можна порушити у процесі.
      Майдан – явище може й нормальне, але беззмістовне. У громадянському суспільстві та демократичній державі від такого явища був би ефект, не сперечатимуся. Але ми живемо зовсім у інших реаліях.

  • Василь

    Я вже боюся писати якісь свої думки, щоб знову не створити срач в коментах. На мою думку не треба падати духом і бути пасивним. Мене також заполонила така пасивність після провалу помаранчевих, але сьогодні я був біля українського дому і мені здається що люди знову готові виходити на майдан та боротися за свої права. Відчувалося якесь моральне піднесення, яке викликало асоціації із помаранчевим майданом, не знаю чим це закінчиться але було приємно бачити що люди хочуть виходити та відстоювати свої права. Може я наївний оптиміст але мені здається що будуть позитивні зміни в Україні.

    • Akceptor

      Просто не треба переходити на особистості і срачу не буде 🙂

      Люди можуть виходити на майдани скільки їм захочеться, але це нічого не дасть. Я навіть схильний припустити, що скандальний закон не буде прийнято, але це не тому, що ми відстояли свої права на мову. Просто ПР він не надто потрібний і використовується як відволікаючий момент. Зараз вони знову розділили Україну на два табори і перед виборами люди в Донецьку, наприклад, радо будуть голосувати за ПР (хай бандюгани, але ж не хочуть запрєтіть русскій язик і не бендерівці-фашисти).

      • Василь

        Якщо цей закон їм не надто потрібний то чому вони так наполегливо його пропихають? Чому порушили процедуру прийняття законів у верховній раді? Азаров сказав, якщо цей закон вони не протиснуть, то їм нічого робити на осінніх виборах. Це для них принципове завдання, на мою думку.

        • Akceptor Від автора

          По-перше, пропхали інший закон, як я вже писав, про держзакупівлі. Про мову забудуть, а грошенята на вибори вже зароблені – вкрадені у держави.
          По-друге, поставили у незручну позицію опозицію, яка має шанси втратити підтримку виборців у російськомовних регіонах.
          По-третє, самі зіграли на мовному питанні вже вкотре. Це традиція така перед виборами.
          І, зрештою, зіграли на руку Тягнибокові, а не факт, що він не є якимось технічним кандидатом

            • Akceptor

              Може і не технічний, а може і технічний. Якщо не сам Тягнибок, то ніхто не дасть гарантію на рахунок інших членів його партії. У нас все продається і купується, так що я б не здивувався. Втім, час покаже

        • Akceptor Від автора

          Ще такий варіант: зараз Янукович скаже, що закон було прийнято з численними порушеннями і він просто змушений його ветувати. Відповідно виходить так, що і президент і ПР зберігають свою позитивну репутацію серед русофілів, але й не стають ворогами народу, та ще й козир – мовне питання – приберігають на потім

          • Василь

            В мене мінім 4 варіанти розвитку подальших подій і ефекту від них на майбутніх виборах) Подивимося як воно буде. Заголовок посту “як треба захищати Україну?”, на мою думку захищати треба усіма можливими способами. Якщо можеш вийти на майдан, то треба виходити. Якщо вмієш писати вірші – пиши вірші, якщо маєш гроші – купи мітингарям їжу і т.д. Хто шукає способи, той їх знаходить.

            • Akceptor Від автора

              А в мене варіант лише один – точити вила. Віршами і мирними протестами ми вже нічого не добилися кілька років тому.

  • molinski

    Тут два варіанти. Або вони дуже тупі, або вони мають план. Це підбурювання – цілеспрямована дія. Якщо друге, то буде біда. Якщо перше то їхня біда.
    Але знову ж – буде як буде. Люди не бояться вже другого майдану

    • Akceptor Від автора

      Я вважаю, що мають план. Бо “під шумок” проштовнуть і інші закони (наприклад про державні закупівлі), на які ніхто не зреагує поки всі зайняті мовою.

      • molinski

        Ці всі закони не легітимні + приймалися 70 ма людьми. Толку з них немає. Вони готують інший сценарій, бо сидіти при владі їм не довго

        • Akceptor

          Парі? Я готовий посперечатися, що на наступних виборах (які восени вже) ПР набере більше голосів, аніж будь-яка інша.

  • Андрій Івахненко

    «Особисто я пішов би на Майдан із тією силою, яка взялася б навести в Україні порядок радикальним шляхом: посаджати таки бандитів у тюрми, провести люстрацію і відправити нинішню владу (і опозицію) у шахти на місце тих бідолаг, що світу Божого не бачать. Пішов би не залежно від того, якою мовою говорила б така сила»

    Ще трохи і ви зрозумієте наївність навіть цього.
    Усі наші хванєрні патріоти, разом з їхнім «протестом», прораховуються на десять ходів уперед, навіть маразматично тупими уркаїнсько-російськими піарастами-політолухами. Ваше бажання буде враховано, не сумнівайтесь, збацають щось, як зліпили з лайна УркаїнаВпердевську.
    Проблема не там.
    Проблема не у Янику і не у фантиках-бюлетенях.

    Двадцятий рік незалежності, поряд зразки: Польща, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Грузія зрештою.

    Країни, що мають власний народ.
    Так от, чисельність українців на території України мізерна, саме у цьому причина.

    України не існує, Україна це мрія що не здійснилася, і більше шансів не буде, бозя терплячій, та все має свій край, ми навіть бонусний шанс просрали.

    Ви правильно міркуєте.
    Забийте і не втрачайте час.
    Досить і нас, сорокарічних дурнів.

    Робіть справу, будьте затребуваним, за можливості їдьте звідси (ясна річ не у кацапстан, бо кацапстан це та сама уркаїна, тільки з дуже сильною бюрократією, типу «порядок навели»).

    А стосовно мови, повторюсь: на двадцятому році незалежності відстоювати власну мову у власній державі ганебно.
    Це ганьба на увесь світ і означає вона тільки одне — хохлам мова не потрібна.
    Все.
    Але хохлам соромно у цьому зізнатися, звідси батхерт.
    Книжки цікаві, суки, пишіть, а не державну підтримку вимагайте.

    Хохли і кацапи вимруть, ці два братніх народи зав’язли у минулому.
    Так і не розвилися з ембріону.
    Байдуже, що один трохи схожий на агресивну дитину, а інший ніби викидень-даун, вони обидва вже трупи.

    Тема давно закрита, реанімувати нічого і нема кому.

    Плюньте, пошліть на йух небайдужих і живіть спокійно, може що і вийде.

    • Akceptor Від автора

      Неприємно таке читати, бляха-муха, але неприємно, бо це правда.
      Може я трохи чогось боюся і трохи кривлю душею, та сам такого озвучити не наважився, хоча десь так і думаю.
      В Україні, може, і є патріоти, але їх кількість взагалі у межах похибки поміститься, а шанси потрапити до керма менші за нульові. Дійсно, навіть революція і криваве побоїще не принесе Україні спокою, бо у неї просто померла душа, нема чому воскресати. Буде Вкраїна-зомбі, та й усе.
      Хай там скільки протестує народ, але я точно знаю: наші діти дивляться мультики російською і вивчають цю мову із колиски. Українського ж продукту рівно нуль (якщо не рахувати поодинокі книжки, до яких ще треба дорости і відфільтрувати їх із купи непотребу). Таку мову можна забальзамувати і показувати на виставках, але живою її зробити не може жоден закон.

    • Василь

      Я недавно казав що української блогосфери не існує. Тепер вже люди пишуть що України не існує. Напевне справді срака нам всім настала.

      • Akceptor

        Як і у випадку блогосфери мова йде, як на мене, про те, що Україна далеко не така, якою мала б бути за більш як 20 років незалежності.
        Наразі у мешканців нашої держави відсутня самоідентифікація як її громадян. Багато людей у певних регіонах вважають себе росіянами чи типу того і Україну бачили воліли б у складі РФ. Це в кращому випадку, бо часто не всю Україну, а лише певну її частину. Донбас, мовляв, годує всю країну, а западєнці тільки на халяву живуть, нічого не роблять і отримують дотації. Інфа з перших рук, нічого не вигадую.
        Те ж саме із мовою. Андрій слушно каже: як можна через 20 років незалежної УКРАЇНИ боротися за УКРАЇНСЬКУ мову? Це ж нонсенс! І люди вважають це нормальним? І люди вважають, що їх протести щось дадуть?
        Авторів цього закону, які його придумали, мабуть, у нетверезому стані і так поспіхом під вибори пропихають, треба судити за державну зраду.

  • Ірина

    якось все дуже песиместично, Володимире. Якщо нічого не робити, то нічого й не буде. Як діти можуть дивитися УКРАІНСЬКІ фільми чи мультики, коли телебачення належить неукраїнцям? По чуткам, Королівська спонсується як “запасний аеродром для пана Ахмєтова”. Щодо Тягнибока- деякий час була дуже активним діячем нашого місцевого регіонального відділення, власними очима бачила документи на матеріальну допомогу, яку Тягнибок отримував від пана Коломойського. А пан Коломойський-Президент Європейського єврейського союзу http://djc.com.ua/?page=content&mnu=25&type=km_info А тепер питаннячко- чи знайдете Ви серед оцього списку хоча б одного патріота України? http://focus.ua/charts/17243/

    • Akceptor Від автора

      А ми нічого і не робимо. Ну так, почешемо язиками в інтернеті, полайкаємо фотки, хтось навіть піде на мітинг і поночує на сходах. Хтось отримає по голові міліцейським кийком.
      А результату, як такого, нема. Бо хворого лікувати консервативними методами вже пізно, зараз тільки хірургічне втручання допоможе.

  • Ірина

    а якщо не боротися, то ось в 2013 буде прийтий новий карний кодес, ось не сподобались Ви комусь. і все. він пише заяву- стаття…..

        • Akceptor Від автора

          Всіх зрадників України треба заарештувати (добре, що вони компактно згуртувалися у ВР і поруч) і заслати у шахти добувати вугілля. А потім це вугілля продавати на аукціонах – багато хто, думаю, купив би у якості сувеніру вугілля, видобуте особисто такими видатними людьми. Заодно і бюджет грошима наповнимо.

          Про методи боротьби. Ото вчора десь прочитав, що Луценка Європейський суд виправдав і навіть постановив виплатити йому компенсацію. Тобто суди – дієвий засіб боротьби, ура! Але скільки часу пройшло від початку справи і до виправдання?

          Дієві методи боротьби таки є, хоч я за них не агітую (а то ще кримінал “пришиють”). Але погугли “коліївщина”, “гайдамаки”

          • Василь

            Луценка суд не виправдав, у вас або неправильні дані або ви їх перекрутили. Європейський суд визнав незаконним арешт Юрія Луценка. Зазаз Луценко вимагає притягнути до відповідальності тих осіб які проводили його незаконний арешт.

            • Akceptor Від автора

              Окей, я трохи помилився. Але уяви ситуацію (цілком можливу, між іншим): тебе арештували, побили у міліції і ти помер. А потім суд визнав арешт незаконним. Ти воскреснеш? Чи, може, чудесно зцілишся і не будеш валятися із відбитими нирками у реанімації? Чи, може, якась фінансова компенсація зможе відшкодувати тобі втрачене здоров’я?
              ПС
              Я не зовсім в курсі нюансів, але хіба незаконно арештовану людину мають право судити? Наскільки я знаю, у нормальних країнах навіть злочинців відпускають, якщо арешт проведено було некоректно. Луценка не виправдовую, до нього особисто мені байдуже, але сам факт.

              • Василь

                Здоров’я за гроші не купиш. Незаконний арешт, це перш за все порушення прав людини. От коли після вироку Європейського суду, буде покарано тих хто проводив цей незаконний арешт, тоді я повірю що існує шанс захисти свої права через суд. Поки що я не вірю що хтось за це буде відповідати. Поживемо і побачимо.

              • Akceptor Від автора

                Так отож бо й воно. Нагадай мені, коли це в нашій країні когось було востаннє покарано (не з “простого люду”, звісно) за злочин? Навіть, якщо б раптом взялися продемонструвати справедливість на увесь світ, то “під роздачу” 100% попаде якийсь сержант Петренко, який фізично здійснював затримання (хм, може на нього і 15 тисяч євро компенсації “повісять” ще – ото по-нашому буде), а ніяк той, хто дійсно мав би бути покараним. Крім того, чиновників у нас “карають” дуже цікаво: знімуть з посту чільника МВС, але не переживай, завтра вже очолиш прокуратуру, або губернатором станеш 🙂

  • Василь

    “Нагадай мені, коли це в нашій країні когось було востаннє покарано” так може ти нагадаєш?) Це ти написав що можна в судах відстоювати свої права. Я ж сказав що не вірю в правосуддя.

    • Akceptor Від автора

      Я написав, що відстоювати можна і що навіть можна виграти суд і вийти на волю, але років через 5-10 і інвалідом, наприклад. Тільки у цьому плані і не більше

  • Василь

    Я хочу додати таке, можна відстояти та добитися справедливості, але у рідкісних випадках. Навіть взяти той випадок із згвалтуванням та підпалом Оксани Макар, якби не люди і не телебачення, то виродки би були на волі. Короче тактика наступна, спочатку подаєш в суд, потім виходиш в центр міста і робиш самопідпал для того щоб привернути увагу та розповісти про свою проблему. Коли люди підтримають, коли прийдуть журналісти, тожі можна сподіватися на судовий вирок в твою користь.