Я ніколи не думав що до цього колись дійде… 6


Чомусь людина рідко коли взагалі думає про майбутнє. Скоріше навіть не так: думає часто, але зовсім не в тому руслі. Визнайте, що коли вас, саме вас запитати про ваше майбутнє, ви не будете надто замислюватися. А якщо про майбутнє людства? Ви взагалі не чекаєте такого питання.

Кожен уявляє свою долю по-своєму. Так і має бути, адже всі ми різні, кожен з нас – особистість. Унікальна і неповторна. Всі ми (а надто вже вихідці із колишнього СРСР) дуже пишаємося своєю унікальністю. Я, мовляв, індивідум, а не якийсь там легкозамінний гвинтик у велетенській машині. Я – людина, а це, погодьтесь, звучить гордо… Але у всіх наших унікальних уявленнях про своє майбуття є одна спільна риса, яку важко не помітити. Але відзначити її ще важче – то й пропускаємо повз увагу. Всі ми в душі оптимісти… Зараз хтось кинеться заперечувати. Ага. А тепер гляньмо правді у вічі: плануючи своє життя, мріючи, ставлячи мету, ми діємо за єдиним шаблоном, закладеним самою природою.

Виросту-закінчу школу-піду на роботу-одружуся(вийду заміж)-народжу дітей-…

Всі мріють про щасливу старість (крім, звісно, тих хто хотів би померти молодим, чи просто не задумується про такі віддалені перспективи), про кар’єру, успіх. Тут можливі різні варіанти, але. Але напевно ніхто не скаже “я планую перехворіти свинкою, зламати собі руку і загинути в авіакатастрофі”. Ви, певно, не горите бажанням збожеволіти, програти все до останньої сорочки в карти, стати наркоманом чи алкоголіком. Навіть злодій, плануючи крадіжку, не каже собі “от піймають, відсиджу своє а тоді…” Ясно? Так отож.

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 thoughts on “Я ніколи не думав що до цього колись дійде…