Враження від АйТі Академії. Файналлі :) 4


Мушу це написати, поки свіжі спогади ще і кінець світу не настав – бо потім буде якось не до того 🙂 Отож, плюси і мінуси IT Академії і враження від 3,5 місяців, проведених у стінах цього, скажемо так, неформального навчального закладу загалом.

Зразу скажу, що основний мінус всієї цієї задумки з навчанням мене уму-розуму в ай-ті академії полягав у тому, що вчитися туди я пішов занадто пізно. Та ще й узимку. Та ми ж не шукаємо простих шляхів 🙂 Може іншим разом воно було б не так цікаво 😉

У процесі не обійшлося без певних нюансів, через які окремих громадян ака учасників нашої команди я іноді хотів задушити власними руками, але, зрештою, воно не завадило нам довести почате до логічного завершення. Шукати чиюсь вину зараз – це нісенітниця, бо зробити з натовпу незнайомих між собою людей цілісну програмувально-бойову одиницю не під силу, мабуть, нікому. В даному випадку ми, принаймні, один одному не заважали, а це вже супер – працювати увісьмох над досить таки невеликим проектом нелегко.

Коли я писав пост про майлстоун у своєму навчанні тут, то вважав, ніби за цих кілька днів до фінішу особливо нічого змінитися не може. В принципі, так воно і є, але є і “але”.

Фінальний проект – то не тільки робота у добре знайомій команді, але і взаємодія з іншими людьми, які мали нас трохи контролювати і більше як трохи направляти на шлях істинний. Минулого разу я порівнював момент переходу до роботи над фінальним завданням з переддипломною сесією, тому сам фінальний проект, відповідно, можна вважати аналогом диплому. І тут вступає у дію якраз той нюанс із керівництвом, яким у ВНЗ переважно нехтують: використання Agile підходу до розробки.

Як переважно роблять диплом студенти? Їм кажуть тему (часто тему обирають самі студенти, та суті це не змінює) і ставлять дедлайн. Вміст диплому чітко регламентований і робиться за шаблоном, тому диплом треба або зробити, або не зробити і у будь-якому разі мало кого цікавить твій власний вклад у роботу. Можна скачати диплом, переробити його трохи і видати за свій. Можна купити диплом і все одно захистити його як мінімум на трійку. Можна робити  все в останню ніч і отримати на виході несусвітню лажу.

У IT Академії таких “чудес” не буває 🙂 По-перше, група людей (якщо вона не складається з одного учасника, звісно) працює над спільним завданням і “забивання” на роботу когось одного автоматично створює проблеми іншим, тому не потрібно мати наглядача над кожним – це робота у команді. По-друге, agile-методологія просто не дасть весь проект залишити на останню ніч. Можна  трохи затягувати з термінами, але на певному етапі якийсь фронт робіт мусить бути зроблений і винуватців затримки буде видно. Що з ними робити – то зовсім інша справа.

По-третє, мотивація учасників. При навчанні у ВНЗ захист диплому дуже часто означає тільки одне – ти вже не студент, а безробітний. А сам університет теж переважно зацікавлений у високому рівні успішності, на захисті більшість присутніх “свої люди”, всі все розуміють і т.п. Той факт, що роботодавець такого студента потім згадуватиме ВНЗ “незлим тихим словом” нікого особливо не турбує – це вже не наші проблеми 😉

У випадку IT Академії з вами говорять уже потенційно зацікавлені у ваших уміннях особи, які пропускати “халяву” не мають жодних причин. Між іншим, у багатьох країнах світу вища освіта побудована якраз за таким принципом: протягом певного часу студент займається в університеті, але останній рік (образно кажучи) вчиться у одному з професійно-орієнтованих навчальних центрів якраз “на боці роботодавця”.

Остання річ у цьому списку, але, як кажуть, “last but not least” – просто загальна атмосфера роботи. Я свій диплом захищав уже доволі давно, але зараз щороку маю кількох дипломників, якими намагаюся якось керувати у процесі їх роботи, тому бачу як воно виглядає. Переважно студент сам не дуже розуміє, що йому треба робити (або відтворює якусь шаблонну штуку), а керівник дипломного проекту фізично не може знати всього і консультувати всіх своїх дипломників, які працюють над абсолютно різними задачами, достатньо компетентно. Виходить маленький хаос, у якому губиться все.

В IT Академії і викладачі і експерти є професіоналами якраз у тій галузі, в якій працює над фінальним проектом студент. Причому і самі студенти можуть допомагати один одному. Не створюється враження, що ви займаєтеся якоюсь нікому не потрібною висмоктаною з пальця проблемою і не виникає ситуацій “кожен за себе”. Окремий плюс у відсутності відношення “я начальник – ти дурень” (хоча в університеті я виступаю зараз якраз у ролі “начальника”, але там спроба просто ставитися до студентів як до рівних часто переростає у просто бардак; так вчать дітей ще зі школи).

В принципі, я можу тут багато всякого ще понаписувати, але хто ж це читатиме? Тому просто одне маленьке враження, яке, думаю, підсумує ці 3,5 місяців якнайкраще. Коли я закінчив університет, то це було якесь таке відчуття щастя, аж дихалося легше. Коли я закінчив курс у IT Академії – було сумно. Вже кілька днів пройшло, а все одно якось сумно і незвично, що нема потреби щось робити, гуглити як реалізувати ту чи іншу штуку, шукати баги і т.п.

Мені здається, що сам факт наявності такого відчуття якраз і означає, що час було потрачено не даремно і що  IT Академія не просто дає якісь знання або вміння, але й задає певний ритм і формує певний лайфстайл. Навіть, якщо не говорити про перспективи працевлаштування, то це вже дуже добрий досвід. Особливо, думаю, має сподобатися студентам і недавнім випускникам. Як кажуть, “відчуйте різницю”.

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 thoughts on “Враження від АйТі Академії. Файналлі :)

  • Катя

    А як після закінчення ІТ- академії Ви влаштувалися на роботу? Ви проходили ще якісь додаткові співбесіди/тестування і скільки приблизно це тривало?

    • Akceptor Від автора

      То довга історія. Я закінчив курси наприкінці грудня, здається. На той момент я працював в універі і не збирався змінювати роботу. Скажімо так, були певні думки, але не конкретна ціль. З нашої групи одну людину покликали на роботу відразу майже, найкращу з групи.
      Мені подзвонили десь у лютому. Кликали на роботу авто-тестером, та й то зарано було мені, бо я ще як мінімум хотів допрацювати навчальний рік в університеті, тому я відмовився.
      Потім мені подруга сказала, що влітку вакансій може бути менше і що варто нагадати про себе. Походу, вона про мене і нагадала 🙂
      Тоді мені подзвонили знову і я погодився на співбесіду.
      Співбесіди були дві: одна технічна, а друга з менеджером проекту. З інтервалом десь у тиждень. А далі мені просто сказали коли прийти заповнити заяву і підписати документи. Завтра, 22 квітня, якраз рік з момоенту мого першого робочого дня 🙂 Тобто нехай так: 20 грубня – 20 квітня, тобто 4 місяці. З врахуванням того, що я сам відкладав цей момент, бо інакше могло б бути 3 місяці.

      Насправді це не показовий випадок, бо я знаю людей, яких брали відразу після закінчення ІТА, ну за тиждень нехай. Декого забирали прямо з курсів, ще до їх завершення. Багато залежить від того, чи потрібні на проекти нові люди. Як є вакансія, то відразу шукають кого б на неї взяти і можуть елементарно поцікавитися в айті-академії відгуками викладачів про поточних студентів або про тих, хто закінчив недавно.