Володар хаосу (зі старого) 2


Дракон підняв голову і уважно вдивлявся у зоряне небо над собою. Боги, як завжди, незворушно мовчали, ігноруючи проблеми всіх, кого не вважали рівними собі. Втім, проблеми інших богів їх теж мало цікавили – егоїзм завжди є невід’ємною частиною всемогутності.

Проте, цього разу навіть безсмертні зайшли надто далеко. Війна з драконами остаточно виснажила їх. Велетенські рептилії спустошували храми і вбивали віруючих, позбавляючи тим самим Молодших Богів сили. Безсмертні ж віддавали перевагу просто фізичному знищенню драконів. Зрештою, дракон залишився сам. Такою була примха долі, яка може дозволити собі гратися навіть зі всемогутніми. Знесилені боги, що втратили всю свою велич. Лишилась лиш ненависть, якої досить, щоб знищити будь–яку істоту. Будь–яку, окрім дракона. Один дракон. І сила, якої досить щоб зруйнувати світ.

Внизу, біля підніжжя скелі, сховане за хмарами простягався світ. Люди і ельфи, гноми і орки жили своїм життям: народжувалися та вмирали, вели війни і укладали мирні договори, раділи і сумували, молилися своїм богам… Богам, створеним їхньою ж вірою…

Дракони завжди були втіленням ненависті. Їхня нестримна лють і жага нищення стали основою багатьох легенд і балад. І завжди там знаходився герой, який перемагав зло. Тільки от насправді зло було безсмертним. Дракони не їдять м’яса і не п’ють крові; драконам не потрібне для життя повітря і сонячне світло; бо живуть вони за рахунок ненависті. Ненавидь дракона – і ти ніколи не зможеш його перемогти. Бажай його смерті – і він житиме всупереч, набираючи життя зі всього, до чого доторкнеться хвиля спустошення.

Боги знали. Але не могли нічого із собою вдіяти. Створені ними люди віддавали свою силу, поклоняючись богам у храмах. Люди живили богів, які були всемогутніми лише у межах людської віри у їх всемогутність. Люди, створені за образом і подобою богів, так само прагнули влади і так само ненавиділи.

Дракон знав. Вся сила богів – у вірі. Дракон не боявся і не схилявся перед безсмертними. І вони не мали влади над драконом. Кожного разу, коли боги хотіли його вбити, вони змушені були виходити на бій самі. І кожного разу їхня ненависть поверталась проти них. Кожного разу боги програвали. І за життя одного дракона платили десятками своїх. Цього ж разу прийшов тільки один.

На скелі, над світом, створеним волею безсмертних, зустрілись у смертельній битві бог і дракон. Той, хто творив світ. Той, хто жив за рахунок його руйнування.

Людина, потрапивши у безвихідь, стає надзвичайно небезпечною. Людина, якій нічого втрачати, здатна на все.  Ніхто не може навіть уявити на що здатен бог, загнаний у глухий кут.

Для драконів взагалі не існує безвихідних ситуацій…

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Володар хаосу (зі старого)