Велодень 2012 у Франківську: враження 3


Ще один “Велодень” позаду, вже третій у моєму житті (загалом у Франику, кажуть, чи не шостий, та якось раніше такі заходи не набували розголосу і про них мало хто знав як наперед, так і опісля). Так що я, хоч і не ветеран, та постійним учасником себе назвати можу сміливо 🙂

Коротко про враження від цьогорічного пробігу вулицями міста якраз на правах такого постійного учасника. Спочатку позитив.

  1. Велика кількість учасників. Цього року нас було більше як 320 чоловік, (точної цифри не пригадаю), тоді як минулорічний велодень не набрав і двох сотень учасників.
  2. При реєстрації учасникам видавали не лише номерки (для розіграшу призів, як минулого року), але й невеличкі брошури із правилами дорожнього руху для велосипедистів. Гарна ідея!
  3. Багато людей займалося фото та відео-зйомкою. Тепер не проблема буде знайти медіаконтент в інтернеті (та й банально побачити себе з боку на відео).

Цього року я вперше вирішив стати пасивним учасником і проїхав весь маршрут разом з колоною. Попередні два роки постійно знімав дійство на камеру, тож доводилося зрізати кути та переганяти колону. Зараз же, як уже згадував, операторів та фотографів вистачало. Тепер мушу сказати кілька слів про негативні моменти.

  1. До такої кількості учасників організатори, схоже, були не готові. І мова зовсім не про те, що всім не вистачило номерків – колона явно не поміщалася на вулиці, звідки було заплановано старт. І це при тому, що сформували її абияк, а не по-двоє (тоді взагалі старт розтягнувся б на половину маршруту).
  2. Сам маршрут, як на мене, гірший, ніж минулорічний. Багато лівих поворотів (не всі водії в курсі, що колону треба пропускати, незважаючи на сигнали світлофора, а з якимось міліціонером на переході ми навіть трохи посперечалися на ходу – міліція, окрім, звісно, працівників ДАІ, теж, схоже, не завжди в курсі правил дорожнього руху), проїзд через досить людні місця і дороги з активним трафіком (водії і пасажири маршруток, ймовірно, нас прокляли через створену велоколоною затримку у русі громадського транспорту). Загалом маршрут був довгим і тягучим
  3. Багато дітей. Так, діти – квіти життя і взагалі наше майбутнє, але вони не надто дисципліновані і далеко не всі їхали у хвості колони. Не знаю як хто, але особисто я боюся їхати на велосипеді поруч із дитиною.
  4. Жодної культурної програми після завершення основної частини (власне пробігу). Я в курсі, що зараз складні часи і нема грошей; я бачив, що, хто хотів – поїхав собі відпочивати у Вовчинці (і ми там були, пиво пили). Просто хотілося б чогось такого, як минулого і позаминулого року.

Та загалом, хоч пунктів з негативом у моєму переліку більше, аніж позитивних, велодень цьогоріч вдався. В принципі класно, що у Франківську вже багато де з’явилися велостоянки (які за добрі – інша розмова, але є).  Класно, що молодь цікавиться не лише пивом і цигарками. Класно, що велосипедистів стає все більше і особливо приємно бачити на таких заходах представниць прекрасної половини.

 

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 thoughts on “Велодень 2012 у Франківську: враження