Україні потрібна друга державна мова 18


Як би ми не любили свою рідну мову, та мусимо визнати той сумний факт, що в Україні практично нарівні із нею функціонує ще одна. Офіційно чи ні – питання інше, як і притання про те, хто ж кого пригноблює і не дає розвиватися. Допоки маємо в одній державі дві мови – матимемо і тих, хто принципово не бажає розмовляти мовою протилежної сторони. Це логічно, якщо зважити, що російська мова фактично є мовою окупантів (хоча сучасні російськомовні українці у цьому зовсім не винні), а українську дехто вважає мало не діалектом для розумово неповноцінних батраків.

Домовитися у таких реаліях неможливо, які б ініціативи примирення не висувалися. Перерізати одне одному горлянки – теж не вихід, хоча комусь може здатися, що “немає людини – немає проблеми”. Стає зрозуміло, що об’єднати українське суспільство може щось, супроти чого не буде сенсу заперечувати обом сторонам дискусії. Я вважаю, що таким “щось” може стати офіційно введена у якості другої державної англійська мова. Чому саме вона?

По-перше, російськомовні оратори частенько використовують у якості аргумента наступну фразу: “російська – мова міждержавного спілкування”. Це справді так, але використання російської у інтернаціональних стосунках здебільшого обмежується країнами СНД чи там пострадянського простору. Увесь інший світ для таких цілей переважно застосовує англійську, то чому б і нам не використовувати її паралельно?

По-друге, тоді навіть найзатятіші українофоби та віддані націоналісти зможуть подискотувати між собою, не переходячи на мову одне одного і зрозуміти бодай про що йдеться у суперечці. Так, усім сторонам доведеться вивчати ще одну мову, та вона буде чужою для них обох, тому умови рівні. А чиновникам давно пора володіти англійською, щоб могти спілкуватися із колегами без перекладача.
По-третє, англійською мовою видано велику кількість літератури, в тому числі довідкової та навчальної. Ми зможемо читати твори багатьох класиків у оригіналі, не витрачати гроші на локалізацію медіа і ай-ті продукції (кінофільми, комп’ютерні ігри та програми) і отримувати найсвіжішу інформацію (порівняйте англійську вікіпедію з російською і всі питання відпадуть самі собою). Суцільні переваги і практично жодних недоліків.

Туристи із Європи та США зможуть частіше бувати в Україні, бо не почуватимуться тут глухонімими; іноземні підприємці теж матимуть менше проблем із паперами – в країну рине лавина інвестицій. Наші ВНЗ наповняться заможними іноземними студентами, а наші діти не боятимуться брати участь у програмах із міжнародного обміну, бо зникне мовний бар’єр. Та й Європі Україна стане ближчою, бо ж важко полюбити те, чого не розумієш.

Я впевнений, що міжнародна спільнота навіть погодиться виділити певну суму для проведення таких реформ і Україні залишиться просто скористатися цим шансом. Правильне рішення, як завжди, просте і очевидне 🙂

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 thoughts on “Україні потрібна друга державна мова

  • Ірина

    тобто я вірно розумію, що перша- це українська, а друга- англійська? А проблема-то в тому, що російськомовні не бажають вчити іншу, крім російської. І як зникне проблема?

    • Akceptor

      Російськомовні у більшості не хочуть вивчати саме українську. На будь-яку іншу альтернативу їм буде простіше погодитися.

  • Ірина

    як вони англійську-то вивчать на такому досить непоганому рівні, якщо дуже схожу українську НЕ ЗМОГЛИ???? Ви, я дивлюся, дуже гарної думки про чиновників та “просто електорат”. А все має (за іхнім розумінням) “без напряга”

    • Akceptor

      Про електорат щось не зрозумів. Питання ж для чиновників треба ставити ребром: або-або. Такими темпами у нас в пілоти братимуть людей, які бояться висоти, то вони на землі сидітимуть, а авіакомпанії все одно братимуть гроші за квитки 🙂 Якось так.
      Поставити чіткі вимоги до претендентів на посади та й усе. Не відповідаєш вимогам – “берітє лапаті і копаті”. Причому, починаючи з Президента і всіх міністрів це треба впроваджувати. Так само і з усіма депутатами. Будь моя воля, я б їх усіх змусив здавати ЗНО щороку, аби перевірити рівень знань, і всіх, хто провалив тести, відразу у асенізатори.

  • Ірина

    я знаю, про що говорю, тому що до 26 років жила в Донбасі. І ще в школі, коли я, щоб краще знати українську, вступила до київських курсів, то через деякий час зрозуміла, що ВЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ ЗНАЄ УКРАЇНСЬКУ гірше, ніж я. Проблема в тому, що є категорія людей, котрі просто НЕ БАЖАЮТЬ чомусь вчититися. Не “комільфо” зараз для деяких категорій вчитися. Є колись отриманий рівень знань- і все. Ще мій викладач на 1 курсі говорив- цитую мовою оригінала- “человек существо какое? Ленивое”.

    • Akceptor

      Я так само трохи в темі, бо моя дівчина із Донбасу родом (практично сусідка Януковича). І нічого, говорить українською дуже навіть непогано. Вчилася у звичайній школі, ніяких додаткових курсів не проходила.
      Небажання вчитися – це інше, воно не лікується. Просто є категорія людей, яку влаштовує бути бидлом. Та це їх вибір, бо освіта поки-що в Україні доступна. Скоро так не буде, звісно.

    • Akceptor

      Писати про те, чого ніколи не буде, оптимістично. Хочеться ж іноді помріяти…
      Особисто я хочу, аби мої діти володіли як українською, так і російською (хоч би на тому рівня, що володію я сам), але англійська навіть має вищий пріоритет, ніж мова братнього народу. Ще б китайську треба.
      Писати про те, що скоро буде, – то вже антиутопія вийде, а я лиш із депресії вибрався трохи.

    • Akceptor Від автора

      Я минулого року спілкувався з одним австрійським доктором, так він сказав щось типу “англійську знають усі”. Сам він, окрім рідної німецької, володіє ще англійською та російською. Українську розуміє.

  • ELECTRIC

    А в ЗЖакарпатті бував? Там угорська огого, крутіше російської буде, там тебе навтіь не зрозуміють. давай введемо і її як державну?

    Але загалом нема чого об’єднювати в державі несумісні речі. Має бути федерація Україна. Занадто всі різні.

    • Akceptor Від автора

      В законі так і є: 10% мовної меншини у регіоні – і їх мова стає регіональною. Закарпаття цілком підходить.

  • Oleg-Casper

    Ніякої федерації у нас не може бути, питання мови штучне і не доречне! Краще повбивати всіх москалів!))) Це звичайно іронія, але доки у нас не будуть більшість патріотів при владі, у нас буде питання мови, завжди стояти на трибунах!

    • Akceptor Від автора

      Не думаю, що “повбивати всіх москалів” це конструктивний варіант. Хоча, все залежить від того, кого ти вважаєш “москалями”.

  • катя

    Хочу сказати, що я проживаю в Донецьку.Так, я розмовляю російською, але й українську мову я також палко кохаю та старанно вивчаю її, вільно розмовляю українською, тож у Вас зовсім неправильне враження про нас “МОСКАЛІВ”.Уроків української мови та літератури в нас більше ніж російських, тому твори я пишу українською навіть краще.Англійську й французьку теж вивчаю.

    • Akceptor Від автора

      Моя жінка родом із Єнакієво і я частенько бував у тих краях, тому враження у мене з перших рук 🙂
      Зі мною говорили українською старші люди іноді, але увесь час просили пробачення за це. Чому хтось має просити пробачення за рідну мову?
      Українською, звісно, Ваші земляки володіють чудово. Просто у деяких регіонах нею принципово не спілкуються