Думки вголос » Справи освітні

Ліцензійна камасутра

Akceptor — Sun, 05 Sep 2010 09:45:55 +0000

Не так давно наш університет розщедрився на покупку деякого ліцензійного ПО; насправді, якби не постійні кризи і неадекватні ціни, то так робив би багато хто, але мова зараз не про це. Софтина називається FlowVision, її розробником є російська контора TESIS, але ми брали у посередника і офіційного партнера росіян, з Дніпропетровська. Програма не з дешевих, тому для її встановлення відправляють відповідного фахівця, та й навчання роботи входить у вартість.

Просто вразила процедура активації: ви генеруєте програмою якийсь хитрий файл, відсилаєте його електронною поштою (!) розробникам, у відповідь отримуєте файл ліцензії, яким і активуєте програму. Причому, генерування цієї ліцензії на стороні розробника відбувається, ймовірно, у ручному режимі, бо нас спочатку просили почекати кілька днів (з четверга до понеділка), але потім таки вислали ліцензію того ж дня увечері.

Далі – більше. Ліцензія у нас безтермінова, на 5 компів, а от присланий файл – всього на рік, та ще й для інших комп’ютерів процедуру доведеться повторити, причому отак морочитися доведеться щороку. І це при тому, що на торрентах цей софт (щоправда, трохи новіший білд) можна знайти без проблем, одразу з «ліками».

Хто шарить у законах, підкажіть таке: купивши програму цілком законно я можу поставити її піратську версію? Чи це незаконно і за наші гроші нам тепер ще й мозги компостувати будуть?

Сайту дистанційного навчання бути!

Akceptor — Sat, 13 Mar 2010 08:43:25 +0000

Ubuntu Server Edition

Новини з освітніх полів: ідея створити власний кафедральний сайт дистанційного навчання і власний сервер тестування витала у повітрі вже давно. Але тільки сьогодні видалося трохи вільного часу і я ухитрився таки встановити на Ubuntu Server Edition і Апач, і php+MySQL, і, навіть, розгорнути на локалхості демо-блог під wordpress.

Не скажу що було дуже важко, але навички роботи в консолі довелося-таки згадувати. Став у нагоді і мій телефон, на якому я організував тимчасовий проміжний FTP-сервер, щоб перекидати дані між недосервером і ноутом.

Тепер справа за малим: отримати нарешті власну IP-адресу і безлімний інтернет на сервер, встановити Moodle і завантажити туди наші вже готові тести для початку. А далі – залишиться допилювати нюанси…

Карантин по-нашому

Akceptor — Sat, 31 Oct 2009 06:39:30 +0000

Можу поспорити, зараз тільки і розмов буде, що про карантин. І це зовсім не дивно: на моїй пам’яті «нафту» не закривали ніколи. Втім, і зараз карантин в університеті Нафти і Газу закінчується 9 листопада, в той час як на вищому рівні його оголосили аж до 13 числа. І ще, попри карантин універ чомусь продовжує працювати.

Особисто я не зовсім розумію нащо тягати по грипозній погоді купу людей на роботу. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що пари відмінили. Ну будемо ми сидіти на кафедрах і по деканатах. Будемо мерзнути дорогою на роботу і додому. Хтось таки захворіє, хтось зробить собі «ліве» лікарняне. А потім нам знову доведеться працювати по суботах і поночах приймати відробки. Просто супер…

Я взагалі дивуюся нашим людям. Якого, питається, набиватися в аптеки купами і там чхати і кашляти одне на одного? Нащо взагалі ці маски? Ви хоч в курсі, що їх міняти треба раз в 2 години щонайменше? Я бачив народ, який тупо ходить замотавшись у шарфик чи хустку. І як ці предмети гардеробу мають захистити їх від хвороби? Навпаки, якщо через них дихати, то тканина намокає і ризик захворіти стає більшим. Я розумію що криза, але якого деякі маршрутки як були битком набиті народом, так і зараз зовсім не порожні? Чи це спеціально для тих, кому не «пощастило» підхопити якусь заразу в аптеці? Навіть першокласник знає, що при епідемї слід уникати натовпу. От школи закрили, кінотеатри, кажуть, закрили, а от любі «пижики» - то святе. Або я чогось не розумію, або це просто такий екстрім-атракціон.

Про версії на рахунок причин епідемії я взагалі мовчу. Навіть не так, пропоную приз – упаковку аспірину – тому, хто подасть найбільш оригінальну версію в коментах

Дисертація

Akceptor — Thu, 08 Oct 2009 06:52:28 +0000

Вирішив таки братися за справу серйозно. І тут відразу помітно один нюанс: вітчизняної літератури по темі витратовимірювання зовсім мало. Якщо не брати до уваги старі-престарі радянські книжки (а навіть всім відомий підручник Кремльовського з року в рік просто перевидають, мінаючи обкладинку) – восновному англомовна.

І, знаєте, у нас ніколи не буде кінця кризі і зубожінню. Бо за кордоном журнали платять авторам статей гонорари, а в нас – автори платять за те, що їх статтю надрукують. Зате англомовних статей в інеті просто купа (just register and pay $14.99), а от толкових статей бодай на російській – це ще треба вміти шукати. Вчитися жити треба у «клятих» капіталістів, а не кредити випрошувати все нові і нові.

А чому студенти не знають англійської, хоча і в школі їх вчили, і на першлму курсі пари були, і навіть на курси спеціальні дехто ходив, я взагалі зрозуміти не можу. Отака-от «весела» картинка виходить