Думки вголос

Дивно якось виходить: коли продовжували контракт про базування російського флоту в Україні, то Президент обіцяв, що взамін Росія погодиться надати знижку на газ. Зараз же уряд раптом заявив, що ціна на той-таки газ для населення скоро виросте аж на 50%. Постає логічне питання: чи то Росія нас дурить, чи власний Президент.

А Президент тим часом раптом захотів повернути собі колишні повноваження. Вірніше, захотів не він, а свідома частина Верховної Ради, така-собі кааліція, яка вирішила повернути Президентові першу скрипку у державі. Ну що ж, теперішня влада вирішила не зраджувати своєму хобі скасовувати будь-які рішення влади попередньої.

Оце частенько думаю: чому більшість світових релігій такі схожі? Всі вони проповідують переважно любов і пропонують допомагати ближньому, часто навіть всупереч власним інтересам (я б навіть сказав: переважно на шкоду собі). Релігії вчать давати нужденним і не чекати на винагороду за добрі вчинки, бо за все добре воздасться десь на Небесах (як варіанти: у Раю, або при реінкарнації, або просто карма посвітлішає). Що характерно, самі священнослужителі власного вчення часто-густо не особливо прагнуть дотримуватися. Наприклад, відомо, що простіше верблюдові пролізти у вушко голки, аніж багатому увійти у Царство Боже. Та це зовсім не заважає багатьом «святим отцям» старатися в’їхати у Рай на власному «Порше», чи, накрайняк, на якомусь «Лексусі».

Десь так само міркують, вочевидь, і деякі всіми визнані філантропи: вкрасти мільярд і пожертвувати мільйон на сирітський притулок. Добра справа очевидна, а от факт крадіжки ще довести треба. Збираємо гроші на розробку ліків від раку та СНІДу, а в цей час у світі тисячі людей помирають від виліковних хвороб: просто не мають грошей на ліки. Будуємо храми з золотими куполами, друкуємо якісну поліграфію про Боже царство та всезагальну любов до ближніх – а в цей час люди помирають від голоду…

Але найбільше шкода, що у світі таки вистачає дійсно добрих і чуйних людей; тих, хто піклується про ближніх не по велінню якоїсь священної книжки, а за покликом серця.  І особисто мені буде дуже прикро, якщо раптом виявиться, що немає ніякого Раю і ніякої карми; якщо життя просто закінчується, раз і назавжди, без жодної надії на винагороду чи покарання. Бо тоді всі оці хороші люди – просто жертви масштабного всесвітнього лохотрону, а всі інші – просто дуже розумні і ґламурні тварини…

Оце чогось знову потягло мене на філософію типу «нащо ми живемо?» і в тому ж дусі. Бо якщо подивитися у купу всяких книг, трактатів і священних писань, то всі сходяться в одному: треба любити людей, не чинити зла, і взагалі справжні тру-ангели всі як один білі та пухнасті. От тільки критерії тієї білизни чогось різні…

Взяти хоча б таку акцію як «я краще ходитиму голою, аніж у хутрі» , чи вже традиційне для декого вегетаріанство.  Так, мені теж дуже шкода тваринок, особливо знов-таки біленьких і пухнастих. І так, звірі теж хочуть жити, а не прагнуть стати чиїмось коміром, або сумочкою, чи котлетою на Вашому столі. Погані люди вбивають тваринок, хороші – не їдять м’яса і не одягають хутра.

От тільки халепа: навіть вегетаріанці чомусь спокійно ласують рибою, і серце їх не болить і душа не щемить. Може тому, що рибки німі і не кричать коли їх вбивають? У мене вдома два оскари плавають у акваріумі і, повірте, жаги до життя у них не менше, аніж у кролика, а розуму, здається, навіть більше. Принаймні, господаря вони впізнають і щиро радіють, коли бачать баночку з кормом (буржуйський «віскас» рибка їсть не гірше за кішок), махають хвостами, ніби цуценята. А, може, ми просто занадто мало про них знаємо?

Якщо вже дійсно взялися шанувати життя, то давайте будемо послідовними. Або не будемо взагалі… Як може говорити про охорону природи той, у кого в гаражі два «хаммери» з мотором завбільшки з шафу? Пересідайте на велосипеди, шановні наші зірки Чи ж меблі у Вас вдома з відходів і каменю, чи все-таки обрали елітні сорти дерева? І особнячки теж, певно, не термальними водами опалюються. Отака от боротьба за зелену планету. Зелену, як ліс, чи зелену як долари?

Якось я вже писав про особливості сучасної вітчизняної науки, зокрема, про гонорари навпаки. А тепер ідея для тих, хто хоче заробити купу грошей практично без затрат

Ідея проста: ми проводитимемо лохотрон інтернет-конференцію. Із затрат: декілька баксів на хостинг, годинка на установку форуму, розсилка запрошень. Ціну за участь візьмемо невисоку – гривень 50 з учасника цілком достатньо.  Далі починаємо збирати дивіденди.  По-перше – гроші за участь; по-друге – халявний контент на сайт. Нехай дурні платять копірайтерам по декілька у.о. за 1000 знаків: нам статті напишуть аспіранти і доценти, причому абсолютно задарма Навіть ні, вони ще й самі заплатять за «публікацію на веб-ресурсі». По-третє, підіймемо відвідуваність сайту. Теж задарма – людям же треба пообговорювати доповіді, позадавати питання, поспілкуватися між собою. Наш форум до їхніх послуг.

Отак просто і зі смаком отримуємо справжнісіньке 3 в 1. Ну а якщо Ви – представник крутого ВУЗу, то тут ще більше варіантів для маневру. Наприклад, можна проводити реальну конференцію, просто якось оголосити, що сьогодні участь (у вартість входить публікація тез доповіді обсягом аж 1 аркуш формату А4) – всього 120 гривень, а вже завтра – 150. Ну і ясно що відправити таке повідомлення треба не раніше аніж позавчора. Нехай учасники подумають як їм оперативно знайти гроші