Думки вголос » Всяке

Mixx

Akceptor — Sat, 28 Aug 2010 10:20:24 +0000

Затіяв черговий ребрендинг. Мені подобаються темні тони, тому і блог буде з темним дизайном.
Метрологічне. Подекуди в РУ-неті натрапляв на суперечки як правильно називати «одиницю вимірювання хліба»: буханка, батон, просто хліб? От в українській мові є гарне, хоча чомусь не надто поширене слово «хлібина».
Особисте. Чомусь знову намічається затяжна депресія. Можливо, це наслідки зміни погоди, або закінчення відпустки. Влітку до речі, я практично не відпочивав, якщо не рахувати трьох велопоїздок.

Мишенятко

Akceptor — Sat, 17 Jul 2010 06:24:26 +0000

Отакого хижого звіра зловили вчора в аспірантській Вірніше, не зловили, а просто підібрали: чи то на мишеня так спека подіяла, чи воно просто нас ігнорувало, але тваринка просто сиділа, вчепившись лапками у рушник. Проте це зовсім не завадило їй трохи полякати присутніх жінок і дівчат

З цього можна зробити висновок, що миші крутіші навіть за Чака Норріса: маленькі, без бороди і капелюха, але такі страшні…

Космос (малий зал) Робін Гуд і прогулянки під дощем

Akceptor — Thu, 20 May 2010 17:15:57 +0000

Якось спонтанно побував сьогодні в кіно. У «Космосі» показували нового «Робіна Гуда», тож вдалося мені при нагоді й оцінити нещодавно відкритий малий зал. Спочатку якраз про це

Зал сподобався значно більше за основний і за обидва Люм’єрівські, насамперед через звук. Чогось у кінотеатрах звук здається мені надто гучним: чи то я такий один, чи то просто звуковики намагаються компенсувати якісь недоліки фільмів гучністю аудіо… Так от, у малому залі зі звуком, наче, все гаразд (ну, наскільки я можу судити за одним фільмом).

Стосовно ж самого фільму, то спойлерів не буде Просто порадив би всім піти і подивитися – картина вийшла досить якісною і цікавою, з батальними сценами і невеликою кількістю любовних шурів-мурів. Місцями трапляються «закоси» під «Гладіатора», в якому головну роль зіграв той самий Рассел Кроу, але в цілому досить пристойно і навіть є більш-менш здоровий гумор (трохи з душком, але, як на мене, в дусі того часу).

Що ж до прогулянок під дощем, то я просто забув парасольку на роботі і трохи змок, повертаючись додому. Та чесно скажу: літній дощ – це класно! Навіть виникло бажання просто колись піти погуляти під дощем, але то вже зовсім інша історія…

Всесвітній день метрології

Akceptor — Thu, 20 May 2010 09:24:26 +0000

Між іншим, сьогодні, 20 травня – всесвітній день метрології. І саме цього дня, щоправда 135 років тому у Парижі відбулася метрична конвенція, яка стала основою створення в таму-таки Парижі палати мір і ваг.

Хоч наука у нашій країні зараз далеко не процвітає, але приємно хоч за закордонних колег. Вітаю всіх, хто причетний до вимірювань і стандартизації!

Справи весільні

Akceptor — Tue, 18 May 2010 15:24:18 +0000

От чомусь захотілося висловити декілька думок про весільні справи, а саме – про підхід нашого народу до одруження. Якщо чесно, то не розумію я наших весільних традицій, а особливо всієї оцеї показушності?

От скажіть, який сенс перетворювати день, що мав би бути найщасливішим у житті пари, в марафон з одягання незручного (особливо для жінок) одягу, метушні та біганини? Нащо всі ці однакові, наче клоновані, білі сукні, довжелезні черги до ЗАГСу в суботу та неділю, обов’язкове гуляння та шаблонні фотосесії в парку? Невже щойно одруженій парі цікаві всі ці конкурси і застілля в шумній компанії людей, добру половину з яких взагалі ніхто не знає? Зручно після цілого дня мороки сидіти за столом у весільному платті?

Про фотографії я взагалі мовчу. Скільки бачив весільних фотоальбомів – всі на один манер: то наречений тримає обраницю на долоні, то вони обіймаються на фоні якогось фотошопного водоспаду чи моря, то весело танцюють десь у садочку чи парку. В результаті весь день перетворюється для молодят не на свято, а на якусь виставу. І в результаті залишається не пам’ять про весело проведений час, а всього лише фальшиві світлини у домашньому альбомі і стандартний компакт-диск з лебедями і рушничками. А свято молодого подружжя стає святом тільки для гостей, які люблять напитися на шару, і різного роду організаторів весільних міроприємств, фотографів, операторів, музикантів, що встигають за ці дні непогано «зрубати бабла». І, як я помітив, так у нас влаштовано практично будь-яке свято.

Нащо вКонтакту власна грошова одиниця?

Akceptor — Sun, 18 Apr 2010 07:26:29 +0000

Сьогодні зранку за звичкою заглянув до vKontakte.ru і здивувався: перше квітня, начебто, уже давно минуло, а чутки, що мною розцінювалися саме як жарт, виявляються правдивими. В блозі «Новини сайту» Павло Дуров заявив про появу нової платіжної системи, офіційної назви у якої поки-що немає (тож назвемо її просто вКонтакті-гроші).

Якщо вірити пану Дурову, то зовсім скоро інтернет-магазини підтримуватимуть оплату за допомогою вКонтакті, а також буде створено систему для поповнення рахунку вКонтакті без комісійних зборів. Очевидно, теперішні «голоси», які наразі є засобом розрахунку за послуги мережі, також буде переведено у нову форму.

Що ж, такого ходу дійсно варто було сподіватися. Адже тепер багато користувачів інших платіжних систем, для прикладу WebMoney чи Яндекс.Деньги, зможуть відмовитися від використання сторонніх ресурсів, програм і підтвердження особи. Аудиторія вКонтакті ще більше зросте, а гроші на віртуальних гаманцях – доволі непоганий капітал

Пісеньки пишуться, бабло – качається…

Akceptor — Mon, 29 Mar 2010 09:57:20 +0000

Наш зірковий працює конвеєр,
Пісеньки пишуться, бабло качається
(C) Бумбокс, «Що ти зміг»

Українська нація, звичайно, дуже співоча, але ж, як кащуть наші сусіди, «що надто – то не здорово». Не знаю як кого, але особисто мене дивує величезна кількість різного роду кастингів типу «Караоке на майдані», «Фабрики зірок» і тому подібних клонів і клоунів. Виглядає на таке-собі святкування посеред чуми: в той час, як до фінансової кризи додалися ще й вибори, ми тільки і робимо, що співаємо.

Виглядає так, ніби вся країна населена 14-літніми гламурними дівчатками, яким тільки і треба що «поколбасіться» під музику чергового новоявленого зіркового секс-символа. І особливо цікаво у цьому світлі дізнатися куди подіваються ці багатообіцяючі молоді дарування після кількох миттєвостей примарної слави. Чому їхнє місце щоразу займають нові «таланти»? Справді схоже на конвеєр, але на конвеєр, що штампує ширпотреб і брак: поносив і викинув. Хоч і лайно, проте щоразу нове, блискуче і яскраве

Золотые купола…

Akceptor — Wed, 24 Feb 2010 19:02:25 +0000

Цікаво. Віктор Федорович не встиг навіть скласти присягу, а у нас в місті в багатьох маршрутках уже на повну повмикали шансон блатнячок. Чи це така данина моді, чи просто людям дійсно раптом почала подобатися кримінальна тематика?

А ще, останнім часом дуже вже часто чую як люди розмовляють російською довкола. І, ніби, не маю нічого проти – просто дивуюся.

Особливості вітчизняної політики

Akceptor — Tue, 02 Feb 2010 15:48:01 +0000

Сталося так, що на наступний день після «теледебатів», які Віктор Федорович чомусь проігнорував, Юлія Тимошенко завітала до Станіславова, а мені пощастило потрапити на її виступ

Не буду розповідати про враження, хоча їх море. Не буду говорити про зміст промови – масс-медіа все донесуть до мас. Скажу лишень що потрапити всередину було нескладно – запрошення (без яких, між-іншим, в приміщення драмтеатру не впускали) нам видали в університеті; а от вибратися назовні до завершення зустрічі – задача не з простих.

Юлія Володимирівна, звісно, не може контролювати дії своєї служби охорони, але людині, далекій від політики (як оце я), іноді важко зрозуміти таку елементарну річ: чому громадянин демократичної держави не може покинути приміщення, в якому виступає політик (по-суті, слуга народу). Натомість, охоронець запропонував нам покурити в туалеті О_о. Правда, зрештою нас таки випустили, вірніше навіть вивели, через службовий вихід, провівши довгим заплутаним коридором повз декількох охоронців.

Працівників СБ та й саму Юлію Володимирівну можна зрозуміти: напередодні другого туру можливі всілякі казуси. Особисто мене вразила реакція працівниці драмтеатру, найімовірніше прибиральниці, яка, власне, і супроводжувала нас до виходу. Виходить, якщо мені раптом не хочеться слухати виступ прем’єрки, то я вже мало не бандюк і місце мені, за словами жіночки, на шахтах в Донецьку. А тепер говоріть що хочете про «Схід і Захід – разом» і все таке…

Про вибори і епідемію

Akceptor — Sun, 08 Nov 2009 08:56:28 +0000

І ще один сумбурний пост. Знов про віруси, таблетки і ще про вибори та клоунів кандидатів…
Спочатку купа білбордів по вулицях викликала посмішку: ніяких імен – тільки займенники. Виявляється, Україні потрібен він, працює вона, а заважають вони. Поки передвиборча кампанія не стартувала, агітація велась за анонімусів, а потім плавно перетворилася у феєричну циркову виставу. Бо як ще можна назвати вибори, в яких беруть участь такі метри сучасної політики як Василь Противсіх (ну так, древнє українське прізвище) і Степан Раков (цей приізвище може і не міняв, але з ініціалом і так непонано звучить)? Проте ці громадяни намагаються дістатися «держваного корита» своїми силами, а не використовують задля цього нанотехнології…

Як нанотехнології можуть допомогти стати президентом – це розмова окрема. Насправді ми поки-що не здатні створити мікроагітаторів, які будуть роздавати листівки мухам, але багатьом кандидатам варто записати вірус H1N1 до числа своїх політичних радників. Бо епідемія свинячого грипу в Україні розгорнулася так доречно – практично напередодні чергового великого свинства. І всі бажаючі одразу ж взялися допомагати виборцям хто чим може: і намордники пов’язки у китайців закупили, і всеукраїнський карантин оголосили (а що налякані люди тепер змушені безвилазно сидіти вдома, то більше часу приділятимуть телевізору і передвиборчій агітації), і навіть чудо-панацею звідкись завезли. Особливо чутливі до народного горя кандидати навіть взялися гроші збирати і мало не власноручно маски шити. Ну і, звичайно, як в такій ситуації без взаємних звинувачень? Правда тут ніякої інтриги: президент звинувачує кабмін, западєнці – Януковича, а всі відповіді, напевне, знає Тігіпко, от тільки питати у нього чомусь ніхто не поспішає

І хоча цирк – це завжди весело, в такій ситуації є один великий мінус. Хоч досить скоро вибори відбудуться і цирк змушений буде поїхати, та хтось із клоунів таки залишиться з нами на цілих 5 років…