//TODO Придумати назву 2


На днях завершили перший командний проект в IT-академії SoftServe. Про те, як я трохи плювався на деяких своїх teammates можна було почитати трохи раніше. Але загалом роботу зроблено (більшу частину, звісно, а не все заплановане навіть) і не треба махати кулаками після бійки. Буде мені (і всім нам) наука наступного разу.

Відверто кажучи, зараз я міг би придумати 1000 і 1 об’єктивну причину того, чому все сталося не так, як гадалося. А різного роду суб’єктивних причин взагалі придумати можна 100500 (і це на кожного суб’єкта нашої молодої команди). Правильно придумані причини, між іншим, мають будуватися у ключі: ви всі провалили справу, а я хороший тут ні до чого. Насправді ж усе не так.

Прикол у тому, що найчастіше 50% роботи – це менеджмент. І не той, яким його собі уявляють випускники однойменних спеціальностей наших ВНЗ (нічого не роблю, ні за що не відповідаю), а менеджмент, що потребує орієнтуватися у поставленій задачі та у внутрішньокомандних всяких штуках. Я не про якісь закулісні інтриги (між іншим, без них не обійшлося б реаліті-шоу “Програмісти”), а просто про те, що ми ж тут у IT-академії переважно не безробітні і у кожного купа справ. В мене у тому числі.

А ще з мене а-пріорі фіговий тімлід, бо ніякий я не лідер, якщо розібратися. Я більше анархіст, ніж монархіст. Для реалізації спільного проекту абсолютна анархія не катить, бо хтось таки мусить як мінімум координувати спільні дії, тобто формально лідер має бути. Оскільки ми ніякого аж такого досвіду не мали, то таким віртуальним лідером міг бути хто завгодно. Так сталося.

Просто деякі наївні люди вірять, що всі інші мають схожу точку зору і не потребують батогів, побачивши у перспективі пряника. Так не буває, як виявилося. Негативні мотиватори чогось більш дієві, аніж позитивні. Цікаво, коли вже це нарешті дійде до нашого народу і ми перестанемо годувати пряниками ті 450 товсті дупи у парламенті, які так і просять батога? Та це лірика (оффтопік).

Як не крути, але в фіналі всі зацікавлені (у рамках нашої команди, мається на увазі) проявили купу позитивних рис і ми таки допиляли проект до робочого стану за годину до дедлайну 🙂 Тепер собі уявляю у всіх деталях як писався Windows Vista 🙂 Щоправда, костилів у нас залишилося стільки, що парочка сервіс-паків була б гарантована (а простіше за все, мабуть, буде написати все з нуля). Та головна думка всієї цієї балаканини трохи інша.

Не знаю як кому, але мені вся ця катавасія нагадала старі-добрі часи, коли я не був ще настільки безініціативним і байдужим. Насправді класно приходити додому вночі і сідати щось дописувати, бо дорогою прийшла в голову ідея, яку треба перевірити вже і зараз. Такого зі мною давненько вже не було. І вставати о 5 ранку, бо вдосвіта краще думається, я вже теж якось розівчився. Зараз моя робота – то переважно переливання з пустого у порожнє, висмоктування всілякої фігні із пальця. Здається, я вже від такої роботи просто отупів до межі, а тут -стряска. Шокотерапія 🙂

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “//TODO Придумати назву