Tetris & Life 1


tetrisУ дитинстві в мене був тетріс, такий 9-in-1, де було майже чесно 9 різних забавок: змійки, машинки, ну і кілька різновидів власне тетрісу, де треба складати фігурки. Фігурки падуть згори у такий-собі “стакан” і як їх скласти у горизонтальну лінію то вони зникають і ти граєш далі, а як складаєш неправильно якось, то програєш.

Я дуже любив грати у тетріс і досяг у ньому неабиякої майстерності навіть 🙂 Фігурки вибираються випадковим чином, звісно, але я у якийсь момент почав думати був ніби то не так. Мені здавалося що вони йдуть осмислено і треба просто вловити принцип. І виглядає так, що я той принцип вловив десь на підсвідомому рівні, бо я складав фігурки так, що міг грати годинами і не програти.

У тетрісі більшість людей припускається однієї помилки: вони складають високу купу фігур але залишають один такий паз для довгої фігурки “палички”. Якщо пощастить і та “паличка” прийде, то є шанс 4 рядки зразу очистити і набрати багато балів. Але часто не щастить і ти програєш. Програєш, бо чекав шансу і надіявся на удачу. Так само у житті: фігурки нам падуть хаотично: події, люди, враження, думки. І треба просто вміти з них складати рівні рядочки – тоді ти прогресуватимеш. Але якщо чекати якогось певного моменту все життя, то можеш дочекатися напису “game over”, а не бонусних балів 🙂

Треба брати те, що дається відразу і старатися будувати з того, що є. І тоді можна повільніше набирати бали, непомітно, але в результаті побити рекорд.

А ще тетріс схожий на життя тим, що у житті так само поточна картина залежить від минулого, від кожного кроку, який ти зробив і кожної припасованої фігурки. Тільки, як і в тетрісі, минуле зникає щоразу, коли ми складемо правильний рядок. Накопичуються лише помилки, які можна виправити, або вони тебе погублять. І ми маємо картинку вже і зараз, яка залежить від минулого, але лиш дуже трохи, бо більшість минулого пройшло і забулося.

Так само і майбутнє. Ми не знаємо яка фігурка впаде наступною і можемо лише сподіватися на якусь певну. Але що би не впало, треба просто його грамотно прибудувати до того, що є…

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Думка на тему “Tetris & Life

  • Андрій

    Важко не погодитись. Мене теж час від часу заносить на філософію. Це, напевно, через таке наше українське життя. Думаю, що у штатах такими непрагматичними дурницями голови собі не забивають. Перефразувавши Сократа, на питання, чи варто народжуватися і жити в цьому світі, я б відповів: у будь-якому випадку народжуйся і живи, попадеться хороша країна – будеш щасливим, попадеться погана – станеш філософом.