Думки вголос

Цього разу маршрут нашої подорожі пролягав старою бетонкою у Чорному лісі, що веде до покинутої секретної колись частини ракетних військ. Подейкують, що раніше тут була не просто військова частина, а справжнісіньке військове містечко, мешканці якого мали навіть московську приписку. Достеменно ж відомо, що навіть на військових картах цей об’єкт було позначено як піонерський табір…

Навіть зараз входити в цей ліс без дозволу наче й не можна (хоча не через військових, а просто тому, що тут заповідна зона), втім на це правило мало хто зважає і бетонкою катається досить автівок, а в лісі збирають гриби і просто відпочивають (сумніваюся, що у всіх тих людей є відповідний дозвіл). Та й були ми проїздом, розпалювати багаття, вигулювати собак не збиралися. (continue reading…)

Такий-собі пост-підсумок. Скоріше, навіть не підсумок, а проміжні результати моєї кипучої діяльності. По-перше, змінив шаблон блогу (насправді, цей шаблон подобається мені менше за старий, але іноді зміни просто необхідні), не виключено, що трохи згодом підберу гарніший. По-друге, якийсь бот виюзав весь мій ліміт трафіку з сайту (ага, навіть безліміт має свої обмеження) і довелося шукати спосіб як його від сайту віднадити. Проблему вже вирішено, ліміти – поновлено.

І, нарешті, вирішив таки купити собі новий велосипед, бо доводити до нормального стану старий дорого і довго.

Якось спонтанно побував сьогодні в кіно. У «Космосі» показували нового «Робіна Гуда», тож вдалося мені при нагоді й оцінити нещодавно відкритий малий зал. Спочатку якраз про це

Зал сподобався значно більше за основний і за обидва Люм’єрівські, насамперед через звук. Чогось у кінотеатрах звук здається мені надто гучним: чи то я такий один, чи то просто звуковики намагаються компенсувати якісь недоліки фільмів гучністю аудіо… Так от, у малому залі зі звуком, наче, все гаразд (ну, наскільки я можу судити за одним фільмом).

Стосовно ж самого фільму,  то спойлерів не буде Просто порадив би всім піти і подивитися – картина вийшла досить якісною і цікавою, з батальними сценами і невеликою кількістю любовних шурів-мурів. Місцями трапляються «закоси» під «Гладіатора», в якому головну роль зіграв той самий Рассел Кроу, але в цілому досить пристойно і навіть є більш-менш здоровий гумор (трохи з душком, але, як на мене, в дусі того часу).

Що ж до прогулянок під дощем, то я просто забув парасольку на роботі і трохи змок, повертаючись додому. Та чесно скажу: літній дощ – це класно! Навіть виникло бажання просто колись піти погуляти під дощем, але то вже зовсім інша історія…

Нарешті настав той час, коли ми можемо сміливо заявити: зйомкам відео високої якості з борту радіокерованого літака бути! Камера працює просто відмінно, модель стабільна і рухається досить плавно, щоб забезпечити прийнятну якість зображення. Залишається тільки нюанс з тим, де зберігати відзнятий матеріал: адже YouTube не дозволяє закачувати відеофайли тривалістю більше як 10 хвилин

Тому, наразі, ролик я залив на досить популярний серед фанатів FPV сервіс Vimeo.com – його тривалість хвилин 15. Проте, і тут виникли проблеми: закачувати відео в HD-форматі можна лише на вихідні, або доведеться потратитись на преміум-аккаунт. Тож самого «ейч-ді» сьогодні ви не побачите – тільки урізану копію Тим часом радий буду почути ідеї стосовно альтернативного відеохостингу.