Думки вголос

Можу поспорити, зараз тільки і розмов буде, що про карантин. І це зовсім не дивно: на моїй пам’яті «нафту» не закривали ніколи. Втім, і зараз карантин в університеті Нафти і Газу закінчується 9 листопада, в той час як на вищому рівні його оголосили аж до 13 числа. І ще, попри карантин універ чомусь продовжує працювати.

Особисто я не зовсім розумію нащо тягати по грипозній погоді купу людей на роботу. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що пари відмінили. Ну будемо ми сидіти на кафедрах і по деканатах. Будемо мерзнути дорогою на роботу і додому. Хтось таки захворіє, хтось зробить собі «ліве»  лікарняне. А потім нам знову доведеться працювати по суботах і поночах приймати відробки. Просто супер…

Я взагалі дивуюся нашим людям. Якого, питається, набиватися в аптеки купами і там чхати і кашляти одне на одного? Нащо взагалі ці маски? Ви хоч в курсі, що їх міняти треба раз в 2 години щонайменше? Я бачив народ, який тупо ходить замотавшись у шарфик чи хустку. І як ці предмети гардеробу мають захистити їх від хвороби? Навпаки, якщо через них дихати, то тканина намокає і ризик захворіти стає більшим. Я розумію що криза, але якого деякі маршрутки  як були битком набиті народом, так і зараз зовсім не порожні? Чи це спеціально для тих, кому не «пощастило» підхопити якусь заразу в аптеці? Навіть першокласник знає, що при епідемї слід уникати натовпу. От школи закрили, кінотеатри, кажуть, закрили, а от любі «пижики»  - то святе. Або я чогось не розумію, або це просто такий екстрім-атракціон.

Про версії на рахунок причин епідемії я взагалі мовчу. Навіть не так, пропоную приз – упаковку аспірину – тому, хто подасть найбільш оригінальну версію в коментах

Вирішив таки братися за справу серйозно. І тут відразу помітно один нюанс: вітчизняної літератури по темі витратовимірювання зовсім мало. Якщо не брати до уваги старі-престарі радянські книжки (а навіть всім відомий підручник Кремльовського з року в рік просто перевидають, мінаючи обкладинку) – восновному англомовна.

І, знаєте, у нас ніколи не буде кінця кризі і зубожінню. Бо за кордоном журнали платять авторам статей гонорари, а в нас – автори платять за те, що їх статтю надрукують. Зате англомовних статей в інеті просто купа (just register and pay $14.99), а от толкових статей бодай на російській – це ще треба вміти шукати. Вчитися жити треба у «клятих» капіталістів, а не кредити випрошувати все нові і нові.

А чому студенти не знають англійської, хоча і в школі їх вчили, і на першлму курсі пари були, і навіть на курси спеціальні дехто ходив, я взагалі зрозуміти не можу. Отака-от «весела» картинка виходить

Тут могла би бути написана якась гламурна фігня, якісь філософські притчі, зрештою просто анекдот.
Але нічого такого. Просто чергове ниття як все задрало.
Задрала робота, тупа трата свого часу.
Задрали люди, яким пофіг на все.
Задрало розказувати що треба вчитися, а вчитися ніхріна не треба – всеодно роботи НЕ БУДЕ!
Задрала грьобана держава, де тільки і розмови про політику. Нахріна?
Ви дійсно вірите що можете щось змінити? Вірите, що ваша думка когось цікавить?
Та на вас тупо ложили. І їм до дупи чи ви будете жити і голосувати за них, чи виздихаєте нахер. Бо бабла натирили стільки, що можуть спокійно жити в якійсь Панамі.
Задрали москалі з своїми постійними замашками.
Задрали пробки і ями на дорогах, срач навколо. І що, сука, любу проблему запросто можна вирішити баблом.

Дибільні святкування всяких днів універу, пафосні промови і торба знамениті і поважні академіки.
Хрони і баптисти. І погода просто за@#$ла

Як на мене, то намагатися любити людей – то просто невдячна справа. Гляньмо правді у вічі – людина наймерзенніше створіння на світі. Ми тільки й можемо що кричати про справедливість, самопожертву і гуманізм, а самі тим часом дивимось як би вгризтися комусь у горлянку. Ми можемо засуджувати корупцію і одночасно давати хабарі, можемо переживати через збільшення викидів у атмосферу, але самі кидаємо сміття мимо урни. Бо людина завжди бачить тільки прорахунки інших. Більш того, ми заємо що самі ми нічим за них не кращі і на їхньому місці робили б ТАК САМО. Просто ніхто не хоче цього визнати.
Я тисячу разів чув від різних людей фрази типу:»Наша влада погана, от я б на їхньому місці…» і жодного разу не почув далі ПРАВДУ. Виявляється, нами правлять негідники і егоїсти, а ми просто втілення доброчесності. І коли я кажу їм, що, будучи при владі, топтав би всіх, і що й вони самі вчинили б точно так само… Здогадайтесь яка реакція.
Ми просто БОЇМОСЯ визнати свою справжню сутність, бо тоді вже не буде приводу комусь докоряти.
Я часто думаю як Бог може все це терпіти і прийшов до висновку що Він просто відійшов кудись. У справах.