Думки вголос

Цього разу маршрут нашої подорожі пролягав старою бетонкою у Чорному лісі, що веде до покинутої секретної колись частини ракетних військ. Подейкують, що раніше тут була не просто військова частина, а справжнісіньке військове містечко, мешканці якого мали навіть московську приписку. Достеменно ж відомо, що навіть на військових картах цей об’єкт було позначено як піонерський табір…

Навіть зараз входити в цей ліс без дозволу наче й не можна (хоча не через військових, а просто тому, що тут заповідна зона), втім на це правило мало хто зважає і бетонкою катається досить автівок, а в лісі збирають гриби і просто відпочивають (сумніваюся, що у всіх тих людей є відповідний дозвіл). Та й були ми проїздом, розпалювати багаття, вигулювати собак не збиралися. (continue reading…)

І знову трохи про нещодавні події з мого життя. Зрештою, я таки купив велосипед з 29″ колесами, причому зробив це акурат у п’ятницю, 13 числа, всупереч всіляким забобонам А щоб протестувати покупку у «бойових умовах» прямо у суботу ми вирушили в поїздку до Манявського водоспаду, який минулого разу побачити нам не пощастило. Виїхали не надто рано, о 9, маючи намір повернутися до 20. Скажу відверто, я думав що буде важче. Велосипеди з великими колесами наче просто створені для поїздок у гори (якщо порівнювати з класичними «гірськими» MTB, то різниця просто вражає): дрібні нерівності рельєфу велосипед навіть не помічає, накату з гірки достатньо для того, аби при спуску відпочити до наступного підйому, та й угору їхати значно приємніше, аніж на традиційних 26-дюймових колесах.

Сам водоспад теж не розчарував: дістатися до нього було нелегко, дорогою назад навіть довелося трохи підштовхувати чиїсь побиті у екстремальній поїздці «Жигулі» (рев автівки без глушника у горах просто не передати словами), але видовище просто казкове. Шкода, що часу посидіти і помилуватися не було – тож просто скупалися і попили пива. Дорогою назад сонце трохи сховалося і навіть пробував накрапати дощик. Безуспішно.

На жаль, не встигли потрапити ні в Манявський скит, ані на грязьовий вулкан поблизу Старуні, тож доведеться якось повторити вояж .

Зацініть картинку: правда красень? Для тих, хто не в курсі – Ви бачите новий велик HardRock від Specialized, але це не просто ще один «Спеш» – бо колеса у цього хардтейла діаметром цілих 29 дюймів. Додайте до цього кантрійну зовнішність (включно з широкими позашляховими шинами) і отримаєте реальний всюдихід, який і в горах не пропаде і на трасі матиме пристойну швидкість.

Отака конячка продається в одному із Франківських веломагазинів всього за 5000 гривень з невеликим (у межах знижки) «хвостиком» і вже котру ніч не дає мені заснути спокійно. Бо бувають випадки, коли бачиш щось і воно настільки западає в душу, що просто слів нема, а я на такому ще й трохи покатався.

Правда вся ця вінансова криза настільки затягнулася, що чесному асистенту навіть на велосипед грошей не вистачає Мушу чекати зарплати, або сподіватися що хтось на день народження подарує

Цьогорічний велодень позаду, тож можна написати декілька слів за гарячими слідами так би мовити… Отож, організація трохи краща, ніж того року; людей більше – отож, велосипедний спорт стає популярним, як і самі велосипеди у якості засобу пересування. Колона проїхала містом практично без інцидентів, щоправда машини супроводу не одразу зрозуміли що від них вимагається, але потім наче виправилися Але годі слів – дивіться самі: я зафільмував моменти проїзду колони окремими вулицями, ось наприклад відео з вулиці Богдана Лепкого, в HD.

(continue reading…)