Архіви за тегами: Життя


Синій Кіт

Давно я тут нічого не писав, хоч постійно збираюся. То часу нема, то натхнення, то совісті… А блог пропадає, тому я придумав одну хитру штуку. Не знаю чи чули ви про київського енлайта на ім’я @b0ga4, який насправді досить відомий у певних колах і не тільки серед гравців у Ingress, бо цей дядько самотужки об’їхав ровером […]

Синій кіт

“Вік Христа” 1

Так, мені вже 33. “Вік Христа”, як дехто любить казати. Багато хто насправді так каже, а от я не розумію що це означає. Чи то просто єдиний факт про Ісуса Христа, який пам’ятає людина – то вік, чи це німе питання типу “а чого добився ти у 33 роки”? А може просто така якась штука: Ісус помер […]


Бути “програмістом” 7

Уже скоро два роки як я працюю на SoftServe на посаді Java software engineer, тобто фактично мене можна назвати програмістом і навіть бути близьком до істини, хоча у наших краях “програмісти” переважно переставляють людям Windows чи вичищають їх комп’ютер від вірусів. Тобто програмуванням я таки займаюся. Іноді 🙂 Кілька місяців тому вирішив згадати старі-добрі часи […]


Tetris & Life 1

У дитинстві в мене був тетріс, такий 9-in-1, де було майже чесно 9 різних забавок: змійки, машинки, ну і кілька різновидів власне тетрісу, де треба складати фігурки. Фігурки падуть згори у такий-собі “стакан” і як їх скласти у горизонтальну лінію то вони зникають і ти граєш далі, а як складаєш неправильно якось, то програєш. Я дуже […]


Наші Президенти… 5

Леонід Михайлович прийшов до влади після революції, яка перевернула з ніг на голову життя мільйонів людей. СРСР розвалився і Україна здобула незалежність. Скільки надій було пов’язано з цим фактом, скільки радості і сподівань. Результат: “маємо те, що маємо”. Леонід Данилович прийшов до влади після того, як народ розчарувався. Революційні марення не виправдали себе і ми […]

Наші Президенти

Дійти до Богородчан

Дійти до Богородчан 10

Такий був план: дійти до Богородчан пішки і повернутися назад. Причому не просто йти дорогою, а десь трохи полями-лісами, аби не дихати вихлопами. Чи то ми час трохи не розрахували, чи то просто стало ліньки, але дійшли ми лише до границі Богородчанського району, що теж непогано насправді у моєму віці 🙂