SoftServe IT-Academy: фініш!


Символічна штука: у переддень святого Миколая наша група IF-023 Java феєрично завершила навчання у IT-Академії SoftServe (феєрично, сподіваюся, не лише святкуванням такої видатної події, але хоч трохи і самою фінальною презентацією). Хоч то судити і не мені, та вийшло не гірше рівня захисту дипломів студентами (а й правда, куди вже гірше?), тому вважатимемо, що епік фейлу не було.

Після презентації ми трохи культурно відпочивали. Трохи тому, що сертифікати нам поки не видали і банально не було що витягувати зубами з відра горілки (насправді до такого навряд чи дійшло б, бо пили ми виключно пиво, та й воно наприкінці трохи “зробило диво” – вплинуло на деякі втомлені тривалою абстиненцією і/або стресом організми значно більше, аніж того сподівалися від такої скромної дози).

А тепер інформація для “сомнєвающіхся”, тобто для тих, хто все ще думає ніби краще просидіти 5 років у якомусь ВНЗ і отримати диплом програміста (можливо, ще й “червоний”), аніж 3-4 місяці походити в IT-Академію. Дійсно може здатися, що вивчити щось на більш-менш пристойному рівні за 3 місяці, та ще й коли заняття проходять тільки двічі на тиждень, не дуже реально.

Не хочу критикувати нашу вищу освіту, але навіть 5 років в університетських стінах для більшості не дають нічого, окрім якихось елементарних знань (типу що Земля обертається довкола Сонця). Коли я показую студентам як програмувати у LabVIEW, то роблю це за допомогою проектора (фактично, невеличкий live-coding), бо розумію, що графічне програмування вивчати за лекціями під диктовку – нонсенс. В результаті багато хто якраз на це і скаржиться: “ми нічого не знаємо, бо ви нам не диктували, а так я нічого не запам’ятав” (був на парі зайнятий балачками з друзями, а переписати конспект нема у кого ха-ха).

Насправді я тут не збираюся писати якийсь розгорнутий відгук про SoftServe IT Academy (залюбки напишу його трохи згодом, коли трохи спадуть емоції). Просто якщо порівняти навчання із автомобілями, то університет у мене асоціюється із дітищами радянського автопрому: наче й колеса круглі, і гуде, і їхати пробує – та все ж щось не так. Щоб їхало то треба увесь час щось підкручувати 🙂

Багато кого таке влаштовує і він навіть знайде якісь плюси (типу що по наших дорогах кращої машини і не треба), та це тільки до певного моменту. Купить Mercedes така людина – і переважно відразу перегляне свою позицію. Отак і з навчанням у IT-Академії – щоб побачити ефект, треба спробувати.

Ніби і навчання таке ж саме (у всіх автомобілів є колеса), але тут уже акцент робиться не на заучування величезної кількості теоретичної інформації (корисної, безумовно, але досить часто вже неактуальної), а на самонавчання і практичне застосування вивченого. І не у віддаленому світлому майбутньому, а просто зараз.

Це якраз той випадок, коли автомобіль їде одразу і не вимагає “тюнінгу за допомогою кувалди”. Вам розповіли ключові речі, розказали де читати про нюанси, поставили чітке завдання і дали адекватну кількість часу на його вирішення. Далі робіть свою роботу самі. Не 100500 лабораторних типу “почитай у методичці яку кнопочку натиснути”, а реальне завдання, і не можна сказати “ми цього не проходили”. На жаль, в університеті так не буває.

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *