Оселя зла 4


Оселя зла - 4

Оселя зла - 4

На “Оселю зла” потрапив практично випадково (дякуючи другові, у якого вчора був день народження) – бо думав, що не в 3D фільму взагалі не існує. Чесно кажучи, мені незрозуміле прагнення перевести весь кінематограф у новомодний формат (частково з суб’єктивних причин: я ношу окуляри, а одягати їх аж дві пари – то якось дико), адже пристойне кіно буде цікаво дивитися і без три-де. Але не забігатиму вперед 🙂
Отож, спочатку про хороше. Дуже сподобались краєвиди постапокаліптичного світу (мабуть тому, що люблю пост-ап) – напівзруйновані хмарочоси, іржаві автомобілі, атмосфера загалом. Сподобалась і Міла Йовович (не тому, що люблю Мілу) і підбір персонажів взагалі. Якщо чесно, то сам фільм чимось нагадує мені Fallout (обожнюю Фолл), в першу чергу, мабуть, кораблем біля міста і дизайном гелікоптерів; а ще тамтешній вірус трохи нагадує Фоллаутівський ФЕВ.
Хоча дуже багато чого залишається незрозумілим (а зараз про погане, спойлери!):

Морально готовий! »

яким чином головна героїня, втративши всі свої суперздібності, виживає у авіакатастрофі; звідки взявся так схожий на якогось орка (чи на супермутанта-бегемота із Fallout 3) велетенський монстр і його сокира; з якого дива така купа зомбі просто не полізла одне на одного і не подолала стіни тюрми тупо навалою. І багато ще чого, особливо потішила сцена наприкінці, коли двох друзів Еліс закривають у контейнери, вже за кілька хвилин у комп’ютері є і їх фото і мало не біографія.

Одним словом, тільки завдяки Мілі (як на мене) та відеоряду фільм заслуговує оцінки 3 з 10. Отак.

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *