Плани… 10


Якось так складалося увесь час, що я не надто ускладнював собі життя плануванням. Частіше просто робив, як виходило, або рухався якимись напрямками з найменшим опором, або просто обирав локальну ціль, забиваючи на стратегію. І, як показує досвід, без планування цілком можна прожити (більш того, у мене складається враження, що саме так вся Україна і живе від самого проголошення незалежності – метається туди-сюди). Та от порадили мені взяти участь у конкурсі “2013“, тож доведеться попланувати.

Почну з того, що у 2013 я увійшов на посаді асистента кафедри ІВТ із практично священним обов’язком дописати і захистити у цьому році кандидатську дисертацію. Насправді, значна частина дисертації вже готова і тому за цей рік довести її до завершення і навіть захистити, думаю, цілком реально.

Чим погана ціль на майбутнє? Буду собі кандидатом наук, потім доцентом. Поважна посада, національний університет, перспективи всілякі: наукова робота, публікації, конференції…

З іншого боку, навчання у IT Академії відкрило мені очі на зовсім інших підхід до освіти, при якому викладач – не нянька, та на зовсім іншу мотивацію для студента, а не просто просидіти 5 років за партою – а там якось воно буде. Та й робити справу, від якої бодай комусь буде користь, а не просто “для галочки” – це окреме задоволення. Професія програміста зараз престижна і потрібна, а у мене (хочеться вірити) все ж є якісь таланти у цьому напрямку.

Чим погана ціль? Буду собі працювати у престижній компанії, в оточенні професіоналів, в команді, орієнтованій на результат (а не на те, як пережити ще один рік поки черговий новий міністр не придумає чергові ідіотські квести).

А, може, взагалі ну його працювати “на дядька”? Свого часу я непогано заробляв копірайтером та й такий-сякий блог склепати вмію. От подамся у фріланс – ось де справжнє щастя! Займатимуся тим, чим добре вмію, працюватиму з дому і не витрачатиму купу часу на тупе сидіння у маршрутках. Взагалі поїду жити у Таїланд (зараз це серед фрілансерів справжнісінький тренд).

Чим не ціль на майбутнє? Стати незалежним і самостійним, працювати тільки на себе і самому вирішувати що робити, коли робити, скільки робити…

Всі три варіанти дуже різні, та є у них і спільна риса – як не крути, а все одно ж доведеться дотримуватися шаленого ритму сучасного життя, просиджувати годинами за комп’ютером, харчуватися у фаст-фудах і жити в оточенні таких самих рабів системи. Та гори воно все синім полум’ям! Є тільки один спосіб вирватися з цього замкненого кола – дауншифтинг!

Чому б і ні? Запасуся свічками і сіллю та виїду у якесь глухе село, або збудую землянку у горах. Житиму на лоні природи, рибалитиму, збиратиму грибочки…

От така історія. Вірніше, 4 історії, кожна зі своїми перевагами і недоліками. Чи варто обрати якусь із них і йти до мети попри все? Чи намагатися взяти від кожного варіанту тільки краще і придумати якусь безпрограшну схему? Чи просто ну їх, ті плани, і давайте жити однією миттю?

Я для себе вирішив все просто: не будувати планів, які базувалися б на тому, чого я хочу досягти, а просто намагатися триматися якомога ближче до людей, із якими комфортно, і робити те, від чого буде найбільша користь.

2013

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 thoughts on “Плани…

  • Max

    Я теж мрію пожити тривалий час в Таїланді.Але для цього спочатку тре підняти планку онлайн заробітків десь так 2-3 тисячі долларів.

    • Akceptor Від автора

      Якщо чесно, вже зараз Тай занадто розпіарений. Боюся, поки вийде заробляти достатньо для такого турне, то там нічого доброго вже не буде – тільки купа СНДшних фрілансерів…

  • Василь

    На копірайтах ти на Таїланд наврядчи заробиш, конкуренція думаю велика хоча не орієнутуюся в цій темі. На дядю у Франику думаю також багато не заробиш, дядя має бути або із забугра або хоча би працювати в Києві. Дауншифтинг потребує сміливості в характері, це ж треба відірватися від дому і батьків, а це дуже стримуючий фактор особливо для українців. Залишається тобі лише писати дисертацію і сидіти там де сидиш))

    • Akceptor Від автора

      Знаючі люди кажуть, що на копірайтингу реально по 5 баксів за кілознак без особливого напрягу (я по 4 колись працював, між іншим, але ще до того, як 100500 школоло в інтернетах розвелося, які пишуть псевдоосмислений текст за 10 центів). А Таїланд – то, типу, дешево.
      У Франику програмістських контор аж кілька і всі вони працюють явно не для місцевих підприємців, так що за це можна не переживати. Та й не в баблі щастя (бо я знаю як мінімум кілька способів заробляти бабло, але таких, що не приносять задоволення), а в деяких інших нюансах.
      Стосовно дауншифтингу, то у мене є родичі, які живуть у доста аскетичних умовах (пічка на дровах, вода з криниці, туалет на вулиці 😛 , etc). Я до років 4 сам так жив і нічого. Я до цього, правда, ще не доріс морально. Більше подобається варіант якоїсь IT-хатки у Карпатах.
      З дисертацією все якраз наразі сумно. Бо, як я казав вище, не в баблі щастя. А моя дисертація на стан вищої освіти в Україні не вплине ніяк 🙁

  • Олександр

    Я думаю з Європи почати, адже в Таїланд і т.д. – один переліт дуже дорого коштує. Не обов”язково там жити в якихось будинках без нічого. Просто подорожувати.

  • Johny Walker

    Добрый день. Меня зовут Валерий.
    Я заметил, что вы интересуетесь статейными конкурсами в интернете. Если я не ошибся, то хочу предложить вам принять участие в моем первом конкурсе “История успеха” -= http://buybmwreally.com/konkurs-istoriya-uspexa.html =- на моем блоге, с призовым фондом в 15000 рублей.. Жду вас и вашу конкурсную работу.

    Всего хорошего)

  • Анна

    Добрый день! Я заметила, что вы с удовольствием участвуете в конкурсах для блоггеров. На моем блоге объявлен конкурс ко Всемирному дню спасибо! Условия очень простые! Спешите выиграть денежные призы до 31 января! Буду рада Вашему участию! Подробности здесь http://superhappy.ru/konkurs-ko-vsemirnomu-dnyu-spasibo.html