Пів року нового життя 8


Що ж, сьогодні виповнюється рівно пів року як я пішов в аутсорс, покинув національний технічний і почав працювати у SoftServe. В принципі, період досить невеликий, але висновки зробити можна. Висновки не про компанію зокрема чи галузь загалом, а висновки про себе. Що дала мені ця робота (окрім зарплати, звісно, бо їсти хочеться усім)? Чи не шкодую я за університетом, студентами, перспективами кар’єри науковця? 🙂

Скажу відразу: з проектом мені пощастило. Не в плані того, що ми розробляємо якусь дуже класну і потрібну штуку (взагалі, якщо розібратися, то ж якщо клієнт платить за це, то ми всі “дєлаєм што-та важнає”) або що робота не нудна. Хоча вона дійсно не нудна: іноді доводиться по кілька днів витрачати на марудні речі, але щоразу різнопланові, тому це не призводить до якоїсь надмірної втоми. Пощастило з людьми, а це для мене головне.

Але повернімося до роботи.

Реально у мене таке враження, що за ці шість місяців я навчився більше як за шість років у “нафті”. Тому що є потреба і є бажання, а раніше робота зводилася до постійного повторювання тих самих (часто елементарних) речей. Нема застою – завжди треба дізнаватися щось нове. І це класно.

Відразу після приходу у SoftServe я записався на курси англійської мови і вже навіть сам бачу певний прогрес. Як згадаю що кілька років “збирався” покращити рівень володіння англійською поки працював в університеті, то аж сумно стає. Але реально не було мотивації, бо для читання сякої-такої технічної літератури мені вистачало, а розмовні навички не виглядали такими, що можуть знадобитися. Рівень англійської у більшості студентів можна охарактеризувати десь так: “Вай нейм із Вова, ай хев е дог”. Все.

Досить незле навчився користуватися лінухом. До нічного компілення ядра, звісно, не доходить, але базові речі можу робити без шпаргалки. Консоль, нескладні shell-скрипти, vi… Взагалі доводилося багато цікавих речей робити із сфери, яка більше підпорядковується сисадмінам (тут таких людей називають терміном Dev Ops): встановлювати і налаштовувати софт, відстежувати доступність серверів і запущені на них процеси. Вже маю базове розуміння таких програм як hyperic, nagios, puppet.

Так само прогрес є і у сфері власне Java. Ясно, що ніякого прориву не буде (на нього ніхто й не сподівався), але вміння швидко нагуглити якісь доки і приклади, розібратися сходу, дає свої плоди. У плані програмування IT Академія дала надзвичайно багато (до того навіть толком не вмів користуватися IDE), але зараз вже маю уявлення про цілу купу різнопланових технологій, які раніше здавалися б чимось на кшталт айтішної магії 🙂

Стосовно ж попередньої роботи і нестримної туги за нею, то іноді буває шкода. Рідко і трохи, бо реально навчитися чогось хотіли тільки одиниці. Не знаю, може то я такий поганий викладач був. Нездара, який не любив сіяти розумне, добре, вічне не вмів. Таке. Треба буде якось попросити пробачення у всіх тих студентів, чиї надії не виправдав. Але потім, бо зараз пора збиратися на роботу 🙂

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 thoughts on “Пів року нового життя

  • MrVigner

    “Стосовно ж попередньої роботи і нестримної туги за нею, то іноді буває шкода. Рідко і трохи, бо реально навчитися чогось хотіли тільки одиниці. Не знаю, може то я такий поганий викладач був. Нездара, який не любив сіяти розумне, добре, вічне не вмів. Таке.” – дуже в цьому сумніваюся. Одиниці – це саме ті, які поступили на “цей” факультет бо їм то цікаво, їм то подобається. Решта – поступили бо це відносно престижно, бо батьки так сказали, бо тільки сюди “на державне пройшов(шла)”. Так воно скрізь і завжди.

  • kolobok

    А скільки приблизно триває робочий день в SoftServe (з якої години по яку)? Чи залишаються якісь сили і час після роботи для власних справ? Робота не втомлює?

    • Akceptor Від автора

      Робочий день?
      Ну, номінально 8 годин, як всюди. Тільки не “з якої до якої”, а як вийде.
      У нас люди приходять десь на 10 переважно. Я приходжу на 9 і йду на кухню пити чай 🙂 Працюю десь до 6, але то як вийде, бо є дуже багато нюансів. По-перше, я маю півтори години курсів англійської двічі на тиждень. По-друге, іноді сиджу і до 22:00, коли захоплююся роботою і ніяк не можу забути про щось. Зате коли перевтомлююся, то можу піти додому раніше, або взагалі працювати з дому, якщо, наприклад, погана погода і влом пертися болотами. Або треба мене вдома. Графік гнучкий. Дуже. І обід не з 12 до 13, а коли зголоднів. Можна і 3-4 рази на день “обідати”. Можна прийти на 12 чи на 8, можна піти о 17 або о 21. Ніхто за це не критикує і не питає де ти був і що робив. Головне – результат.
      На рахунок сил для власних справ я трохи не зрозумів. Які саме справи малися на увазі?
      Ситуація така: треба зробити певну роботу, а як розподілити свої сили я вирішую сам. Ну не можу я працювати увечері – хочу спати і голова не варить. То я збираюся і валю додому. А вранці на свіжу голову часто за годину роблю більше, ніж зробив би увечері за 3-4 години тупіння.
      Це важко пояснити насправді, бо це як паралельна реальність у порівнянні зі звичними для більшості робочими умовами.
      Так, кілька раз бувало що я сидів на роботі довго і з дому вночі ще працював. Треба було зробити одну штуку спільно з колегою з США, а у них часовий пояс суттєво зсунутий. Але зате на наступний день я просто сказав що не спав вночі і хочу додому відпочити. І спокійно собі вранці спав скільки влізе.

    • Akceptor Від автора

      Робота не втомлює, бо вона мені подобається. Буває що сидиш весь день і ніяк не можеш зробити щось, тоді демотивує трохи. Але як отримаєш позитивний результат, то просто хвиля щастя нахлинає. Коли ти працюєш задля результату, а не аби щось робити – це просто унікальне відчуття. Це не передати словами, то треба відчути самому

  • kolobok

    > На рахунок сил для власних справ я трохи не зрозумів. Які саме справи малися на увазі?

    ну, наприклад, паралельно писати якийсь open-source проект чи шось інше після роботи… Мається на увазі, що всі сили віддаються на основну роботу, а після роботи вже немає сил для того, щоб щось для себе писати…

    дякую за відповіді 🙂 цікавий у Вас блог

    • Akceptor Від автора

      На здоров”я.
      Я пробував трохи щось писати, але самому то робити просто нудно, та й на роботі в мене цікавий проект, неординарний. Тому виходить, що не нудьгую і так. Але справді здалось би завести якийсь pet-project і пошукати хоч би 1-2 таких самих ентузіастів 🙂
      Часу є вдосталь. Як мінімум, вихідні. З моїм ранковим графіком то й вечорами можна. Але я це трохи блогами займаюся, так що на це час теж іде. Хоч на блоги потрохи забиваю 🙂