Пенсійна піраміда 11


Сьогодні мої думки вголос обертаються довкола пірамід. Не МММ-2011, яка успішно і “несподівано” розвалилася, не МММ-2012, яка так само несподівано (і мабуть, не менш успішно) прийшла їй на заміну, і навіть не єгипетські чудеса архітектури чи творіння рук ідніанців майя. Наразі варто подумати про таку насушну і на перший погляд не пірамідальну штуку як пенсійна програма.

В чому суть пенсії знає, мабуть, кожен. Працюючі громадяни діляться частиною своїх доходів (у примусовому порядку) із державою, а та виплачує гроші особам, що досягли певного віку. Просто так. Фактично нинішні пенсіонери живуть за наш із вами рахунок, як ми свого часу житимемо за рахунок інших працюючих осіб. Така ж піраміда, як і МММ, тільки підконтрольна державі (цим я не відкрив нікому очі і не сказав нічого нового, та суть зараз в іншому трохи).

Звісно, держава береться гарантувати “вкладникам” виплати і досить успішно наразі із цим ділом порається. Комусь більше, комусь – менше, та загалом все всім платиться. Загалом, якщо вірити авторитетним джерелам, то середній розмір пенсії в Україні станом на 1 січня цього року складав 1 246,34 грн. Не так уже й багато, та жити можна. Звідки ж беруться ці гроші?
Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачено відрахування, що стягуються із роботодавців за кожну працюючу особу (даний внесок включає у себе як, власне, страхування, так і збір до пенсійного фонду) у розмірі від 36,76% від зарплатні. Між іншим, середня заробітня плата в Україні (за інформацією тих самих достовірних джерел станом на квітень цього року) рівна зараз 2942 грн.

Не хочу рахувати гроші у чужій кишені, тож спробую пояснити ситуацію на своєму прикладі, а я отримав цього місяця “чистими” 1921 гривню. Взявши мінімальну суму відрахувань, яку платить за мене роботодавець у якості загальнообов’язкового страхування (в т.ч. у пенсійний фонд) на рівні 36% отримаємо нескладну пропорцію:

X-0,36X=1921,

де Х – сума винагороди за роботу без вирахуваних на соціальні заморочки.
Звідси неважко визначити цей самий ікс і він буде рівний
1921/(1-0,36)=3001 (грн.)

Тобто щомісяця державна скарбниця поповнюється за мій рахунок на приблизно 1000 гривень. Тобто за рік відрахування на сдержавне соціальне страхування мене виливається у 12 000 гривень. При цьому значна частина даних коштів потрапляє туди від роботодавця, бо згідно вищезгаданого закону я сплачую у пенсійний фонд тільки 3,6% від зарплатні, та все ж це – мої фактично гроші.

Що було б, якби замість сплачувати згадану суму державі, роботодавець вкладав би її в банк на депозит? Наразі ставка депозитів у валюті (для надійності) складає порядку 7,5% (депозит у Приватбанку, валюта – євро, термін – 1 рік). Себто, знехтувавши комісіями на покупку\продаж валюти, отримаємо 12 000*7,5%=900 гривень відсотків через рік. Звісно, є додаткові витрати, але завжди можна порахувати депозит у доларах США, де відсоткова ставка складає вже 8,5% у тому ж Приватбанку, тобто прибуток буде вже більше 1000 гривень на рік.

Рахуємо далі. За другий рік наш депозит складатиме вже 12 900 (гроші з минулого року) + 12 000 (відрахування цього року) і, відповідно, в кінці року прибуток складе 24900*7,5%=1867 гривень із копійками.
На третій рік депозит буде рівний 24 900+1867+12 000=38 767 гривень, а відсотки в кінці року – 2907 гривень.
Четвертий рік, відповідно: 38 767+2907+12 000=53 674 гривень; відсотки – 4025 гривень.

П’ятий рік: 53 674 + 4025 + 12 000 = 69 699 гривень, відсотки – 5227 гривень.
Рахувати далі кожен зможе самостійно на калькуляторі, аба на аркуші паперу. Скажу лише, що за 7 років роботи я мав би мати на депозиті суму у 105 445 гривень, а відсотки через 10 років від початку роботи вже досягають розміру середньої пенсії. Тобто фактично я міг би піти на заслужений відпочинок у 35 років, якби не “турбота” держави. От і скажіть мені хто більший лохотронщик: Мавроді чи пенсійний фонд?

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 thoughts on “Пенсійна піраміда

    • Akceptor

      Висновок – держава наживається на своєму народі, зробивши державну пенсію обов’язковою. Тому у нас такий низький рівень життя.
      Мова про те, що якби в Україні дозволили вибирати між державною пенсією та приватною, багато кому жити стало би простіше (із звичайних людей). Податки тут ні до чого, хоча і з ними, загалом, така сама картина.

        • Akceptor Від автора

          Ти не можеш не платити в ПФ, бо виплати туди обов’язкові і автоматичні. Їх вираховують із роботодавця, їх вираховують із зарплати ще до того, як її віддати тобі.
          Третину зароблених грошей у сумі (у декого майже половину) забирає держава. Хочеш відкладати ще половину з решти – твоя справа 🙂

              • tivasyk

                типу депозит? а тоді одного дня нацбанк акуратненько видає навіть не розпорядження, а таку собі «підказочку» про те, що в період кризи банки не можуть собі дозволити не повертати депозити, — і комерційний банк заморожує твій депозит. більшість позовів по справах після попередньої кризи вкладники програли, для інформації.

              • Akceptor Від автора

                Тобто все таки треба надіятися на пенсію і жити теперішнім днем? Зрештою, можна в іноземні банки вкладати.

              • tivasyk

                > можна в іноземні банки вкладати
                так хіба ж можна? якщо ж мова йде про укр. банки з іноземними інвестиціями — то без різниці, вони так само працюють в укр. «правовому» полі, з тими самими ризиками. нмсд.