Осіннє


Я не знаю, чи є люди, котрі люблять похмуру осінню погоду з дрібним дощем і холодною 100-відсотковою вологістю, котра пробирає майже до костей. Я взагалі не маю приязних почуттів до дощу і, тим більше, до такої осені. Але якщо вийти з дому, взяти з собою гарний настрій, хорошу музику і ще там щось, що ви вживаєте (термос з кавою, наприклад), то не так вже й погано можна погуляти.

В перші дні вологої-холодної пізньої осені майже не зустрінеш людей на вулицях. Заховались в теплу квартиру хіпстери, пенсіонери і гопники. Лише самотні мрійники, кілька парочок “дівчина на колінах у хлопця” на мокрих лавочках в парку, і собачники з собачками, вдягнутими в психоделічні люмінісцентні ошийники.

В калюжах прикольно відсвічуються вогні міста; пориви вітру носять опале листя; уся твоя депресія відступає і ховається десь далеко в закутках мозку. Світ прекрасний, навіть коли насправді ні.

https://t.me/syniykit/8

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *