Огляд Nikon CoolPix L23, бюджетної цифромильниці


Що б там не казали професійні фотографи і просто “люди в темі” про нескінченні переваги дзеркальних камер, та у пересічного громадянина потреба у такій техніці виникає не так часто. Частіше ж потрібне щось компактне і недороге, що можна було б просто помістити у кишені чи невеличкій сумочці (жіночій, велосипедній, тощо) і не надто шкода зламати або загубити. У багатьох випадках просто немає часу на художні знімки, а потрібен фотоапарат із однією кнопкою “Shot!” – дістав, натиснув, сховав.

Саме з таких міркувань я вирішив собі придбати бюджетний фотоапарат Nikon CoolPix L23 – в магазині “Фокстрот” він обійшовся мені всього у 599 гривень разом із картою пам’яті на 2 Гб. Нічого дешевшого я не знайшов, а замовляти китайський фотоапарат через інтернет якось побоявся, та й доставка його зайняла б половину літа, що залишилося. В принципі, 600 гривень – адекватна ціна за фотик такого рівня.

Сам фотоапарат Nikon CoolPix L23 виглядає якраз так, як і мають вигдялати бюджетні “мильниці”. Завбільшки з коробку цигарок, з відносно великим дисплеєм (діагональ десь до 2,5 дюймів, на око) і мінімумом органів керування: кнопки “меню”, “корзина”, “вибір режиму зйомки”, “перегляд” та п’ятипозиційний джойстик на задній панелі, вмикач, трансфокатор і кнопка зйомки на верхній грані. Живиться від двох батарейок форм-фактору “АА” (пальчикових).

Nikon CoolPix L23 - органи керування

Nikon CoolPix L23 - органи керування

Спереду – об’єктив із п’ятикратним оптичним збільшенням (4.0 – 20.0 mm 1:2,7 – 6,8), інфрачервоний “ліхтарик” і спалах. А ще – отвір вбудованого мікрофона.

Nikon CoolPix L23 вигляд спереду

Nikon CoolPix L23: вигляд спереду

Стосовно функціональних можливостей Nikon CoolPix L23, то він вміє знімати фото з роздільною здатністю 3648 на 2736 точок максимально (також є режим зі співвідношенням строрін 16:9 – там роздільна здатність 3584 на 2016 пікселів) і відео із роздільною здатністю VGA.

Nikon CoolPix L23 - вигляд зверху

Nikon CoolPix L23 - вигляд зверху

Для фото є досить широкий вибір наперед запрограмованих сцен (типу портрет, пейзаж, вечірка і т.п.), є автоматичний режим і додатковий простий авто режим (яка різниця я не зрозумів – все одно тиснути кнопку та й усе). Є можливість робити макрознімки і панорами (тоді при зйомці кожного наступного кадру десь третину екрану з лівого боку займає напівпрозора частинка кадру попереднього), сам фотоапарат панорами склеювати не вміє, для цього слід використовувати додаткові програми, та я і так наразі освоюю PTGui.

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *