Новий Droid Maxx 3


Минулого року писав про новий смартфон Droid Ultra від Motorola. І от зараз він уже у мене в руках, причому знову ж таки MAXX-версія з потужною батареєю. Користуюся телефоном вже другий тиждень і тому певні враження уже склалися, в основному це задоволення покупкою; навіть дрібних нюансів практично нема.

Droid Ultra MAXX

Тепер власне про враження (відразу кажу, що це не огляд Droid Maxx і всяких технічних характеристик я не писатиму). Купував я телефон на aukro у продавця derekalex, співпраця з яким варта окремої подяки, бо відправив телефон дуже оперативно, ціна адекватна. Також продавець може наклеїти вам плівку (у комплекті) на екран – дуже зручно для таких криворуких як я 🙂

Комплектацію видно на фото: телефон, оригінальний зарядний пристрій (вилка під розетки США, зате 2 USB роз’єми), кабель, захисна плівка (2 штуки), ганчірочка для протирання і купа макулатури. Коробка маленька, все щільно спаковано. Навіть якість та дизайн коробки вже показує, що телефон не позиціонується як “ширпотреб” – щільний чорний картон, логотип виготовлено тисненням – це варто бачити.

Отож, телефон побудовано на платформі Motorola X8 Mobile Computing System (така ж сама, як використовується у смартфоні Moto X), тому ми маємо 8 ядер. Але насправді це хитрий маркетинг, оскільки ця платформа включає два ядра CPU, чотири ядра графічного процесора, процесор обробки голосу та контекстний процесор. Разом вісім ядер якраз виходить. Тим не менш, Antutu Benchmark видає десь за 20 000 “папужок” – працює все доволі швидко.

Оперативної пам’яті 2 Гб, переважно зайнято десь до одного. Вбудованої пам’яті 16 Гб, з яких десь 5 займає сама ОС, роз’єму для карти пам’яті не передбачено, тому варто б мабуть купити біло 32 Гб-версію, але я помітив, що насправді мені цілком вистачить, бо зараз встановив вже всі необхідні програми і 4 Гб залишилося під музику та фото.

Традиційно для Motorola Droid корпус телефона вкрито кевларом. Через це його важко подряпати і на дотик кевлар дуже приємний, а специфічна текстура додає йому балів у плані дизайну. Про це можна сперечатися довго, але, як на мене, телефони Motorola дійсно можуть похвалитися якісним дизайном.

Droid MAXX

Сім-карту довелося знову обрізати (тут використовується nano-SIM), що зробили безкоштовно у магазині МТС. Сама “сімка” дуже хитро розташована: трей для SIM-карти є одночасно… спареною клавішею регулювання гучності 🙂

Droid Ultra MAXX sim tray

Із сучасних функцій варто відзначити сумісність із безпровідними зарядними пристроями та модуль NFC. Також завдяки окремому голосовому процесору телефоном можна користуватися взагалі без рук (щоправда потрібен доступ до інтернету і нормальна англійська вимова): просто кажете вголос фразу “OK, Google Now!” і далі можете телефонувати, надиктовувати SMS, встановлювати нагадування, тощо. Батарею сам цей функціонал споживає мінімально.

Також у телефоні реалізовано так званий “активний дисплей” – це коли при надходженні якогось повідомлення, наявності пропущеного дзвінка або спрацювання події в календарі на екрані з’являється маленька іконка. При цьому живлення подається тільки на цю маленьку частинку дисплею, а сам телефон не “прокидається”. Активний дисплей реагує на рух і відображає годинник на екрані, але тільки тоді, коли телефон не в кишені чи сумочці – задіяний сенсор освітленості. Так само активний дисплей не працює якщо телефон просто лежить на столі – його треба взяти у руку. Виглядає непогано, але батарея все одно розряджається значно швидше, аніж тоді, коли ця можливість вимкнена.

Для пересічного користувача (особливо неангломовного) ці дві “фічі” не надто корисні. Кориснішою може бути функція запуску камери просто порухом руки (wrist gesture), щоправда у мене встановлено додаток для автоматичної очистки пам’яті і він регулярно зупиняє якийсь моторолівський процес, що відповідає за цю функцію. Поки не з’ясував як з цим боротися.

Також мала би бути функція розблокування телефона через NFC – для цього Моторола навіть випустила спеціальний аксесуар Moto Skip, який фактично є кліпсою із вбудованою NFC-міткою. Купити цю штку треба окремо, що я найближчим часом і зроблю.

Тепер про батарею, бо це якраз та штука, яка є слабким місцем сучасного смартфона. Наразі я користуюся телефоном у досить жорстому режимі: юзаю GPS і WiFi почергово та одночасно, трохи дзвінків, трохи фото, NFC та Bluetooth вимкнено, Active Display, наразі, теж.  В середньому в такому режимі телефон треба заряджати раз на два дні. Як на мене то це пристойний показник. За день повністю розрядити батарею можуть хіба якісь “важкі” іграшки типу Asphalt 8.

Не виключено, що автономність ще покращиться після кількох циклів заряду-розряду, бо я за цей час так і не спромігся розрядити батарею до критичного рівня. Так само не впевнений як вплине на автономність постійно увімкнений модуль NFC (не мав би аж дуже, та хто його знає).

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 thoughts on “Новий Droid Maxx

  • MrVigner

    От пишуть всі про нові придбані телефони, все класно так) А мій гівнюк вже більше трьох років живе, батерейка в режимі розмови тримає хвилин 10, а праює повільніше черепахи (з повною флешкою принаймі)… Треба швидше заробляти гроші і собі щось сучасніше купити, вже з процесором і оперативкою 😀

    • Akceptor Від автора

      Ну я не гнався за чимось мегадорогим і купив телефон по сучасних мірках за копійки )
      Думаю, цього мені вже на кілька років точно вистачить, а там може моторола і під керівництвом китайців робитиме щось пристойне. А як ні, то вся надія на Project Ara