Матриця: рабовласницький лад у стилі MLM 9


Раби бувають кількох видів, та це міняє тільки форму, але не суть залежності. Для початку подивимося на найбільш простий та очевидний різновид рабства. Уявіть середньостатистичну людину, яка працює на роботі, отримує середню зарплату, справно сплачує за комунальні послуги, влітку “відпочиває” на дачі, чи присадибній ділянці. Ця людина отримує зарплатню, якої якраз досить для того, аби прожити наступний місяць і все її життя. Фактично, вона є всього лише гвинтиком у системі і працює на знос. Справді, більш-менш серйозна хвороба призводить до втрати свого місця у світі, бо лікування коштує значно більше, аніж здатна заробити така людина. Шансів вирватися у неї практично немає і тому саме таку людину найбільш часто вважатимуть рабом Матриці. В принципі, переважно раба все влаштовує, бо ж у нього є їжа, телевізор, інтернет. Якщо чогось не вистачає, то його можна придбати у кредит…

У раба іншої ланки є непогана квартира, можливість відпочити в Єгипті чи Еміратах, власний автомобіль і навіть не кредит, а депозит у банку. Від цього раба чато залежать долі інших, у нього є кілька підконтрольних рабів, що дає йому ілюзію влади та ілюзію волі. Тим не менш, такі люди є заручниками свого статусу і свого рівня життя. Вони мусять відповідати йому за всяку ціну. Вже не можна користуватися недорогим мобільним – в кишені має бути iPhone; вже не можна їздити на вітчизняному автомобілі – потрібен як мінімум Audi A6; вже не можна відпочивати з родиную у селі – статус зобов’язує проводити відпустку за кордоном; і у подорож їдемо вже не поїздом, а літаком. Так, такі раби можуть дозволити собі купити більше і дорожче, але варто тільки їм врапити у проблеми – і увесь цей картковий будиночок вмить розлетиться.

Якщо розібратися, то державою керують теж люди далеко не вільні. Фактично, у них вже достатньо грошей, аби просто плюнути на все, купити будиночок на узбережжі і жити там довіку, насолоджючись криками чайок, шумом припливу і всілякими такими штуками. Якщо розібратися, людині для щастя треба не так уже й багато… Та ці люди – раби власного способу життя і власного світогляду. Їх “пре” демонструвати свою зверхність і вседозволеність, їм приємно показувати всім рабам нижчого рівня свою могутність. Тому і будиночок на узбережжі для них можливий тільки як варіант при втечі з країни (наприклад, якщо раптом всі інші раби збунтуються).

Якщо розібратися, то і богів ми собі створили за власним образом і подобою (перекроївши того Бога, який, творячи цей світ, явно не хотів отримати піраміду рабства). Ці боги вимагають покори і поклоніння, вимагають від людей проливати кров у своє ім’я і відливати із золота тельців.

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 thoughts on “Матриця: рабовласницький лад у стилі MLM

  • Василь

    Погоджуся, спосіб життя сучасної людини і справді можна вважати рабством, особливо коли живеш в місті, де від походу в супермаркет залежить те чи будеш ти мати що їсти сьогодні. Але з іншого боку таке рабство дає можливість вижити і забезпечити свої мінімальні фізичні потреби. Короче ми всі в матриці і це можна розцінювати як щось погане але якщо бути оптимістом то це треба приймати як норму.

    • Akceptor Від автора

      Не знаю що тут позитивного ти побачив.
      Людина ходить на роботу і отримує зарплату, якої якраз досить (у кращому випадку) аби заплатити за ком. послуги і не померти з голоду. Якщо з’являється трохи більше грошей, то вони йдуть на одяг, новий телевізор чи телефон, деколи на якусь поїздку влітку трохи відпочити (море, гори, тощо). Все ніби класно і можна жити. Ясно, що навіть якась не надто серйозна хвороба моментально вибиває тебе з колії і практично підписує вирок (подивися скільки коштує лікування чогось серйознішого за застуду), але пофігу – ми не будеом хворіти, ми ж оптимісти.
      А потім приходить старість і ти отримуєш пенсію розміром у 1000 гривень, а за працездатного періоду життя нічого не зміг відкласти (ну або мінімальну якусь суму). Літні люди хворіють значно частіше. А ще у них купа проблем зі здоров’ям, які не є власне хворобами – проблеми з тиском, загальна слабкість, псується зір, слух. Одним словом їм для виживання треба значно більше того, що дає держава (жалюгідна подачка, якщо відверто). Про пенсії я взагалі вже писав отут: http://akceptor.org/pensijna-piramida/
      Ясно що такі люди просто вже не бачать навіть світла у кінці тунелю, система все життя їх використовувала, а тепер кинула. Єдина втіха – пакет гречки на чергових виборах…

      • Василь

        Ти не розумієш. Справа в тому що альтернативи немає, система недосконала але іншої немає. Система не просто робить тебе рабом, вона дає можливість вижити усім. От взяти касирку в магазині, вона також раб системи і мусить сидіти на касі цілими днями очікуючи на заробітну платню, але без її рабства ти не купиш буханець хліба. З іншого боку твій рабський спосіб життя (ти сам так назвав) дає змогу іншим людям здобути освіту щоб потім стати рабами і працювати в системі. Це не просто залежність від способу життя, це єдина система яка тримається на залежності одинх людей від інших. Ще хочу додати що тобі не обов’язково бути рабом, ти можеш стати злочинцем, порушувати усі закони та норми моралі, але тоді тобі система не гарантує гарне майбутнє (зате не будеш вважати себе рабом), хоча можна і президентом стати.

        • Akceptor Від автора

          Продавати булочки може робот. Кавомати бачив у місті? Є такі самі булочкомати, квиткомати і презервативомати. Тут людина не потрібна.
          Моя робота так само могла би бути як мінімум творчою. Якби відмінити всі ці папірці, або просто перевести їх у електронну форму хоча б, щоб я ставив оцінку у журнал, а вона автоматично вже підсумовувалася до семестрової. Можна зробити більш гнучкий графік навчання, а то зараз все розписано буквально по днях і увесь час треба думати як не пропустити лабораторну у потрібний день, навіть якщо на парі 2 людини присутні. Можна відмінити тупі “енки” і дати можливість людям вчитися удома, а не просиджувати штани. Тут купа нюансів, які не потрібні для функціонування системи освіти, навпаки – заважають. Але їх плекають і леліють, бо не можна вчити людей жити вільно, системі потрібні раби.

        • Akceptor Від автора

          Хочу ще додати, що у нашій системі закони пишуть ті, для кого вони не писані. Для цих людей нема моралі і нема нічого забороненого. Вони не бувають злочинцями, бо суди їх виправдовують.
          Так само на хабарах живуть мільйони паразитів, які вважають такий стан справ нормою. Мають свою систему у системі.
          Гарне майбутнє ніхто зараз не гарантує нікому. Ти в якій країні живеш? Спитай сусідську бабусю про розмір її пенсії і прикинь сам чи тобі таке майбутнє буде видаватися світлим та безхмарним.

          • Василь

            Так стань тим хто пише закони! Хто тобі заважає? А може тобі все ж таки подобається бути рабом системи? Ходиш на роботку і точно знаєш що шматок хліба на столі буде, а все інше не важливо)) От я блін зараз безробітний, але я не почуваю себе вільним, все одно не можу заробити стільки скільки мені треба на місяць. Не знаю, думаю краще бути рабом системи ніж бомжем безробітним.

            • Akceptor

              А, точно, я й не подумав. Все, завтра стаю народним депутатом. Ой, погуглив як стати депутатом і виявилося, що треба вносити “грошову заставу в розмірі дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати” для реєстрації кандидатом у депутати. Проспонсоруєш?

              Я от зараз маю офіційну державну роботу і все одно не можу заробити стільки, скільки мені треба на місяць. А моя мама і бабуся все життя працювали на таких роботах і зараз мають пенсію по 800 гривень. Їм цього має вистачати,так? Десь читав, що на день українцю на їжу вистачає 15 гривень.

  • Василь

    А ще краще мати свій бізнес і відчувати себе хоч відносно незалежним від системи. Але створити успішний бізнес не кожному під силу.

    • Akceptor

      Не кожен має до цього хист. Та й що таке зараз бізнес? Купив-продав. Якщо всі торгуватимуть, то хто вироблятиме продукцію? Китайці?