Інтерфейс LabVIEW


У одному з попередніх дописів я вже почав тему середовища графічного програмування під назвою LabVIEW. Якщо раптом хтось зацікавився – читайте продовження циклу. Зараз я коротко розповім про головні елементи інтерфейсу. Отож, запускаємо LabVIEW (я використовую версію 7.1, хоч вона і стара, та не вимагає потужного “заліза” і проста для вивчення) і вибираємо у стартовому вікні опцію “New -> Blank VI” (для цього досить двічі натиснути клавішу “Enter”).

 

Стартове вікно LabVIEW 7.1

Стартове вікно LabVIEW 7.1

Далі одразу рекомендую натиснути комбінацію клавіш “Ctrl+T” – вона розмістить обидва вікна поруч (у епоху широкоформатних моніторів таке розміщення є оптимальним) і спробуємо розібратися що ми тут бачимо.

Робоча область розділена на два вікна, одне з яких сірого кольору, а інше – білого. Сіре вікно називається лицьовою панеллю віртуального приладу, тут розміщуються візуальні елементи, інтерфейс користувача. Хто має досвід програмування у інших середовищах із можливістю графічного проектування інтерфейсу (Delphi, Visual C, NetBeans), той у LabVIEW не розгубиться.

Всі візуальні компоненти поділяються на дві великі групи: регулятори (Controls) та індикатори (Indicators). Перші служать для вводу користувачем даних у програму, а другі – для виводу результатів її роботи.

Біле віконечко називається блок-діаграмою і саме тут ми проектуватимемо всю логіку роботи нашого приладу. На блок-діаграмі розміщуються невізуальні (невидимі) компоненти: функції, константи, оператори.

Робоча область LabView 7.1

Робоча область LabView 7.1

Вгорі обох віконечок є меню та панель інструментів. Якщо з меню все зрозуміло, то про панель скажу кілька слів (на рисунку кнопки, про які йтиме мова, позначено цифрами).

Отож, перша кнопка дозволяє запустити програму на виконання. Друга кнопка здійснює циклічний запуск – після завершення програми вона запускається знову автоматично (з цією кнопочкою треба бути обережними). Кнопка номер 3 дозволяє перервати виконання програми, а кнопка номер 4 – призупинити його і увійти у режим відладки.

Ці кнопки дублюються і на лицьовій панелі і на блок діаграмі, та на блок діаграмі є ще одна цікава кнопочка (№6), яка має вигляд лампочки і називається “Highlight Execution” – підсвітка виконання. Якщо її натиснути, то робота програми сповільнюється, а на блок діаграмі буде видно вогники, які показують рух даних у програмі. Поки ми цього бачити не можемо, бо ще нічого не напрограмували. Пора виправляти ситуацію.

Натисніть праву клавішу миші на вільному місці лицьової панелі чи блок діаграми. Ви побачите контекстне меню, яке містить всі компоненти, які можна розмістити на відповідній частині робочої області (для лицьової панелі та блок-діаграми ці компоненти різні).

 

Регулятори та індикатори

Регулятори та індикатори

Запам’ятати де регулятори, а де індикатори досить просто (дивіться рисунок). Більш того, регулятори та відповідні їм індикатори розташовані одні під одними: числові під числовими, лампочки під кнопочками. Окрема піктограмка служить для виклику палітри з усіма доступними компонентами, зргупованими за призначенням.

Виберіть будь-який регулятор і розмістіть його десь на лицьовій панелі. Потім розмістіть також і відповідний йому регулятор. За допомогою миші можна переміщувати його, змінювати розміри, переіменовувати (раджу відразу ж давати осмислені імена.

 

Регулятор (вгорі) та індикатор

Регулятор (вгорі) та індикатор

Коли ми розміщуємо на лицьовій панелі якийсь компонент, то на блок-діаграмі відразу ж з’являється відповідний йому термінал – маленька піктограмка зі схематичним зображенням цього елемента. Піктограми регуляторів та індикаторів відрізняються маленьким білим трикутником, який показує напрям руху даних. У регулятора трикутник розташовано справа (він показує напрям назовні), у індикатора – зліва (трикутник направлено всередину піктограми).

Тому раджу намагатися розміщувати компоненти саме так: піктограми регуляторів зліва, індикаторів – справа. До речі, візуальні компоненти та відповідні їм термінали можна переміщувати незалежно один від одного, а от імена у них спільні. Скористайтеся цим для побудови зрозумілої програми.

Далі невеличке відео, яке покаже яким чином можна створити простеньку програму у LabVIEW:

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *