Напевно, кожен знає, який сьогодні день: іменини Володимира, на честь всім відомого дядечка з одногривневої купюри, що у далекому 988 хрестив Київську Русь. І, хоч дата зовсім не “кругла”, багато хто святкує цей день, а росіяни навіть намагаються зробити його мало не державним святом; насправді ж ставлення до такої події просто не може бути однозначним.
При всій повазі до християнства, варто зрозуміти, що хрещення Русі до віри та релігії відношення мало дуже далеке – насамперед тут справа була у політиці і з таким самим успіхом слов’яни могли за один день стати мусульманами чи кришнаїтами. Тож церкві, перш ніж святкувати цей день, варто замислитися над том, чому релігію, яка проповідує добро, любов і прощення насаджували силою, а людину, яка все це затіяла, ще й зарахували до лику святих.
В той же час, з точки зору політичної стабільності хрещення принесло свої плоди, об’єднавши Русь (і ставши приводом для винищення противників, про це теж не варто забувати).
В Росії дійсно цього року день Хрещення вперше святкують як державне свято(та чи мало таких “свят” і в нас!)
Якщо взагалі згадати історію виникненя християнства – це історія переслідувань інаковірців, катувань, безглуздих смертей… І в стародавні часи, і в новітній час релігія та політика тісно пов*язані між собою: перша прагне панувати над свідомістю, друга – над буттям суспільства і допомагають одна однй досягнути цього панування. Та якщо релігія об*єднує народ(а не розколює як це діється в Україні – маю на увазі протистояння УПАЦКП і УПЦМП) то хіба це погано?
Як на мене, то християнська церква була єдиною лише дуже давно, на зорі свого існування, коли сама була у ролі переслідуваного.
А потім церква дістала владу. І тоді сама стала на сторону зла: вчать любити ближнього і жити праведно, а в той же час подивіться хоч би на того самого Кирила.
Крім того, я розрізняю поняття віри і релігії та релігії і церкви і, якщо до першої ставлюся позитивно, бо й сам віруючий, то решту вважаю просто шкідливим.
Для того часу це була дійсно колосальна подія, котра мала продемонструвати цивілізованість нашої країни. На сьогоднішній день святкування цієї події видає лише папуастські тенденції в нашій країні, бо слава богу в нас немає офіційної релігії. Цивілізовано це робиться так: сіли на автобус, поїхали на Дніпро, погодили з рагулями, побазікали – крапка. Держава не мусить підтримувати такі заходи.
Цивілізованість не визначається релігією; свого часу наша держава могла 100 очок фори дати тій самій Європі і за військовою потужністю і за культурою (не забуваймо, що в Європі навіть королі були неписьменними, не забуваймо, на чому складають присягу французи). Тоді воно робилося просто з метою об’єднання всіх під прапором одної віри, щоб прихильники різних богів не перегризли одне одному горло. Десь така сама ситуація зараз і у нас: церква роздроблена, державу розділено за мовою, політичними поглядами, тощо.
Якщо зараз би хтось взяв на себе сміливість діяти жорстко, то Україна б процвітала, але це – непопулярні заходи, а наша влада занадто зважає на думку інших (бо ж ті інші дають нашій владі гроші).
І підтримка державою релігійних заходів так само часто-густо всього лише намагання влади відпрацювати за якісь послуги. Тому й зачастив до нас патріарх УПЦМП Кирило, хоча ставлення до нього навіть у Росії досить негативне. А тут: хліб-сіль і все таке.