Homo homini lupus est


Homo homini lupus est Як на мене, то намагатися любити людей – то просто невдячна справа. Гляньмо правді у вічі – людина наймерзенніше створіння на світі. Ми тільки й можемо що кричати про справедливість, самопожертву і гуманізм, а самі тим часом дивимось як би вгризтися комусь у горлянку. Ми можемо засуджувати корупцію і одночасно давати хабарі, можемо переживати через збільшення викидів у атмосферу, але самі кидаємо сміття мимо урни. Бо людина завжди бачить тільки прорахунки інших. Більш того, ми заємо що самі ми нічим за них не кращі і на їхньому місці робили б ТАК САМО. Просто ніхто не хоче цього визнати.
Я тисячу разів чув від різних людей фрази типу:”Наша влада погана, от я б на їхньому місці…” і жодного разу не почув далі ПРАВДУ. Виявляється, нами правлять негідники і егоїсти, а ми просто втілення доброчесності. І коли я кажу їм, що, будучи при владі, топтав би всіх, і що й вони самі вчинили б точно так само… Здогадайтесь яка реакція.
Ми просто БОЇМОСЯ визнати свою справжню сутність, бо тоді вже не буде приводу комусь докоряти.
Я часто думаю як Бог може все це терпіти і прийшов до висновку що Він просто відійшов кудись. У справах.

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *