Хай в кожнім слові є життя 9


Один місяць осені позаду, а я продовжую приймати участь у численних російськомовних блогерських конкурсах, роблячи їх інтернаціональними 🙂 Конкретно оця публікація писалася на конкурс із поетичною назвою “Здесь в каждом слове жизнь моя“, та я вважаю, що в душі кожна людина є трохи поетом…

Взагалі, як я зрозумів, конкурс планувався із прицілом на розповіді копірайтерів, я ж, мабуть, скажу трохи про копірайтерів, вірніше, про “копірайтерів” (у лапках), бо наболіло. Знаєте, кожна професія по-своєму потрібна і престижна. Звісно, це не стосується тієї роботи, яку у ХХІ столітті мали б вже робити роботи, просто людська праця поки все ще дешевша. Кожна людина народжена творити, бо створена за образом і подобою Божою. Тут мої погляди збігаються із поглядами традиційного християнства (щоправда, трактуємо “образ і подобу” ми досить часто занадто по-різному).

Копірайтер, якщо дивитися глобально, являє собою у певному розумінні аналог письменника. Причому досить часто копірайтерові навіть важче, бо письменник пише те, що відчуває, а копірайтер мусить писати те, що замовили (хороший копірайтер місить відчувати те, що замовили, бо тільки тоді напише якісний текст). Письменник, художник слова, тож, як і кожен художник, може собі дозволити бути голодним. Копірайтер – це промисловий письменник і його робота просто мусить продаватися. Тут не може бути ніяких виправдань, бо комерція не любить романтики.

Це все в ідеалі. Насправді ж ми живемо у дуже дивний час, коли люди готові продати нирку за непотрібний фактично айфон, зате економлять на речах, на яких не можна економити в принципі. Саме тому зараз професія копірайтера дуже часто сприймається як якийсь підробіток для не надто розумних школярів, а рерайт навіть розглядають як аналог зробленого людиною, а не програмою, синонімайзу. Деякі “діячі” щиро вірять, що можна просто взяти статтю, переставити місцями слова, десь замінити термін синонімом і це буде називатися рерайтом.

Хтось вірить, що можна “накреативити” незрозумілий текст на енну кількість кілознаків, за який вчителька у першому класі не наважилася б поставити і трійку з мінусом, продати його за копійки на біржі – і все, ти став копірайтером. З цим, звісно, можна змиритися, бо ж усюди треба вміти відділити пшеницю від кукілю. Але така постановка питання автоматично виштовхує на обочину дійсно адекватних копірайтерів-початківців, які ще не мають власної клієнтської бази, але не хочуть деградувати і писати низькоякісні тексти за копійки. Таким людям часто нікуди податися, тож вони просто перестають займатися тим, до чого мають хист. В результаті страждають і вебмайстри, змушені купувати несусвітню лажу та тратити час та гроші на корегування, і копірайтери, які не можуть рости у професійному плані, і відвідувачі ресурсі, якість якого повільно, але невпинно, котиться донизу.

Наразі я не можу зрозуміти, чому люди не хочуть вкладати у роботу душу. Не можу зрозуміти і тих, хто купує таку “творчість”, фактично стимулюючи безграмотність авторів. Не можу зрозуміти небажання молоді вивчити два десятки елементарних правил.

Найгірше у всьому цьому те, що багато хто (як ото я колись) вчаться писати, читаючи речі, написані іншими авторами. Зараз, коли друковане слово практично витіснилося Інтернетом, і читачі переважно мігрували в онлайн. Виходить, майбутня молодь вчитиметься писати “грамотно”, читаючи розміщені на наших з вами ресурсах матеріали.

Саме від вебмайстрів сьогодення залежить майбутнє нового покоління копірайтерів: їх вміння володіти словом, бажання творити з душею, повага до рідної мови та професії копірайтера, яка зараз вироджується у якесь недолуге ремесло…

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 thoughts on “Хай в кожнім слові є життя

  • Мария

    Поздравляю, отличная статья хоть я по украински ничего не понимаю. Просто рада за вас что приняли участие в конкурсе, мне бы то же очень этого хотелось, надеюсь успею написать статью.

  • Константин

    В принципе, тема достаточно интересная и я её как перфекционист поддерживаю… Но всё это не имеет никакого отношение к действительности. Я очень люблю говорить: все мы люди, все мы инвалиды. Нам проще зарабатывать, чем делать бизнес… мы даже не знаем зачастую в чём здесь разница. Сложно сказать хорошо это или плохо, но давайте как-то жить, хлеб жевать, вода пить… и т.д. 😉

      • Константин

        Лично меня ситуация вполне устраивает. Я не хватаю звёзд с нема, но и вкалывать мне не приходится. Вообще у меня создаётся такое впечатление, что на самом деле всех всё устраивает. Посмотрите, у нас фактически никто реально не работает, только зарабатывает… В общем, страна выживальщиков. В том наша уникальность имхо 😉

  • Борис Михеев

    С удовольствием прочел Вашу статью и оценил смелость автора, принявшего участие в конкурсе. Поздравляю с призом. У меня есть вопрос, не касающийся к этому. Нет ли у Вас сведений о украиноязычных биржах контента? Мне однажды встречалась эта информация, но ссылка затерялась, найти ее я не могу.

    • Akceptor Від автора

      На прямую у копирайтеров заказывают все знакомые. На прямую же и продают знакомые копирайтеры. О биржах не в курсе.
      В принципе, заказать контент можно на том же адвего на любом языке.