Отож, всі ми думаємо, що закриття ex.ua було спробою тиску на тих, хто розповсюджує неліцензійні фільми, музику, програми (чи щось таке), а атаки на сайти предидента, партії влади, Верховної Ради – відповіддю розлюченого народу. Така-собі інтернет-революція. Та чи так це насправді?

Одна людина, з якою я вчора мав нагоду поспілкуватися в інтернеті, стверджує, що вся ця історія – велика змова, мотиви якої залишаються невідомими. Я не спец у комп’ютерній безпеці, тому аргументи співрозмовника просто наведу як є.

Отож, скільки людей брало участь у атаці на сайт президента (та інші ресурси)? У пабліка EX.UA (public34795990) вКонтакті порядку 40 000 підписників. Оскільки більшість людей є одночасно зареєстрованими і в інших соцмережах, то можна вважати цю цифру приблизною кількістю тих, хто зайшов на зазначені ресурси з метою зашкодити їх роботі.

Тим часом відвідуваність популярних ресурсів є співрозмірною, а то й вищою. Так, наприклад, гра “Танки онлайн” має одночасно порядку 2500 учасників на кожному сервері (причому тут використовується ресурсоємкий flash), такі ресурси як bash.org.ru, lurkmore, тощо відвідують мільйони людей в день, тобто навантаження на сервери тут значне, та чомусь не спостерігається жодних проблем. Навряд чи спеціалісти у дата-центрі Верховної Ради гірші, або вони економлять на обладнанні.

Імовірніше, що крім кількох десятків тисяч протестувальників у DDoS-атаці брали участь і професіонали, які використовували перевірені часом і досвідом засоби, наприклад бот-нети. Вони і “зарубали” сайти органів влади і зробили б це без сторонньої допомоги.

Нащо тоді всі ці танці з бубном? Все просто: масовку було навмисне зорганізовано для того, аби замести сліди справжнього зловмисника і приховати його справжню мету (DDoS не завжди є самоціллю, а може бути лиш одним із елементів атаки).

Чи навмисне хтось спровокував реакцію у відповідний час “Ч”, чи просто зловмисник вміло скористався ситуацією сказати важко. Особисто я сумніваюся, що власники ex.ua причетні до всього цього, але не варто відкидати і таку можливість.

Отож, хто хоче вірити у перемогу інтернет-спільноти над злом і цензурою, уособленням якої зробили нашу владу, – Ваше право. Та все ж варто задуматися і над альтернативними варіантами. Отож, як Ви гадаєте, кому був потрібен DDoS урядових сайтів?

1. Піратство – це крадіжка, а крадіжка це погано. Звідси випливає, що з піратством слід боротися і привласнювати інтелектуальні здобутки інших людей – аморально. Хто буде сперечатися, що, мовляв, інформація має бути доступною, а у буржуїв і так багато грошей – буду красти статті з Ваших сайтів: у Вас їх багато, а інформація має бути доступною.

2. Інформація таки має бути доступною Тому у даному випадку влада зробила помилку, коли вирішила діяти шляхом залякування і агресії. Часи “маски-шоу” вже мають бути позаду: це чудово показала відповідь інтернет-спільноти, агресія на агресію. Ви закриваєте ex.ua – ми вимикаємо сайти держави. Я не суперечу пунктові 1 і не намагаюся виправдати протестувальників. Просто окрім нелегального контенту на серверах ex.ua було й багато легального. До нього тепер мало того, що втрачено доступ, та ще й не відомо у які руки він потрапив. Якщо влада діє за принципом “хай краще постраждає 1000 невинних, аніж уникне відповідальності один винний”, то і реакцію тієї тисячі мала б передбачити.

3. DDoS владних ресурсів – злочин і просто аморальний вчинок з точки зору тих, хто захищає право людей мати доступ до інформації на вимкнених атакою ресурсах. З іншого боку це і акт протесту, але подумайте самі: як реагує влада європейських країн на протести, що супроводжуються биттям вітрин і підпалюванням автівок. Тут те ж саме, тільки без виходу на вулиці і сутичок з правоохоронцями. Тим не менш, притягти до відповідальності учасників атаки з точки зору здорового глузду нереально. Неможливо довести, що певний користувач зайшов на сайт президента з метою участі в DDoS, а не просто почитати свіжі новини від ґаранта. Якщо влада продовжить діяти з позиції сили, то добром для неї це не закінчиться. Факт.

4. Я не збираюся читати нікому нотації і я не хочу здаватися правильним ангелом, який ніколи не користувався неліцензійним софтом. Насправді умови ліцензування програмного забезпечення зараз дійсно якісь дурнуваті. Скажімо, купуючи ноутбук з Windows 7 чому я не можу встановити туди наприклад Linux, а “вінду” натомість перенести на десктоп? Чому для кожного комп’ютера я мушу купувати ОС окремо, а не використовувати одну копію, встановлену на переносному носії? Чому у школах та університетах вчать користуватися пропрієтарним ПЗ, часто навіть не згадуючи про OpenSource-альтернативу? Таким ставленням держава сама культивує культуру піратства. Тим не менш, це зовсім не виправдовує порушення авторських прав, як не виправдовує їх порушення і той факт, що багато професійних програм занадто дорогі і просто не доступні для пересічного українця. Ви часто використовуєте, скажімо, Adobe PhotoShop удома? Я – ні. А хто заробляє за його допомогою гроші – хай платить розробникам, вони теж хочуть їсти.

Не буду кривити душею і чесно зізнаюся: якщо мені буде дуже потрібна програма, яку я не можу купити, і не буде безплатних альтернатив, то я користуватимуся неліцензійною копією. Так само, я не можу гарантувати, що ніколи не піду на крадіжку чи навіть вбивство, наскільки б аморальним і незаконним це не було. Є багато ситуацій, при яких чхати я хотів на ліцензії. Але виправдовувати злочин якимись ідейними міркуваннями не варто.

Наостанок одне питання, на яке я так і не зміг знайти відповіді… Ви в курсі, скільки коштує оренда серверів, оплата за ДЦ, за техпідтримку фахівцями всього цього у робочому стані? Звідки добрі дяді із ex.ua брали гроші на все це добро, якщо вони діяли без жодного прибутку?

Дехто вже навіть прогнозує чергову революцію, спричинену інтернет-спільнотою, позбавленою доступу до інформації. Відразу скажу: краденої інформації!

Можете кидати каміння, можете розпинатися про свободу слова і доступу до інформації, але, якщо у випадку із SOPA я однозначно підтримую тих, проти кого спрямовано законопроект, то у випадку з кримінальною справою проти EX.UA це було б несправедливо.

Так, ідея з безкоштовним доступом до ВСІЄЇ інформації виглядає просто чудово, але, гляньмо правді у вічі, виробники інформації теж хочуть жити. Ви можете годинами бити себе в груди, захищаючи право подивитися скачане з торентів кіно перед тим, як піти до кінотеатру, але ж ви не можете відкусити морозиво, а потім повернути його, мотивуючи аргументом “не смачне”, “на обкладинці малина, а смак якийсь не зовсім малиновий” і т.п.

Звісно, я й сам не у захваті від того, що часто ми змушені йти на поводу у маркетингу (наприклад у Івано-Франківську всього два кінотератри, стрічку “Інший світ” обидва “крутили” у три-де, яке я просто терпіти не можу, та це не привід пропагувати піратство. От уявіть, що Ви – пекар і печете булочки. А їх у Вас забирають і роздають на вулицях, аргументуючи тим, що хліб має бути бесплатним і доступним для всіх. Але при цьому борошно платне, газ і електрика, на яких печуться булочки – платні, цукор – теж платний.

Інша річ, що доступ до інформації, яка не є незаконною, повинен бути відкритим. Наприклад, як на мене, не можна карати за посилання (як це хотіли зробити автори SOPA), не можна карати за розміщення матеріалів, автори яких не заперечують проти цього. Тут мені дуже імпонує політика YouTube, який навіть при виявленні у відео неліцензійної музики вимикає звук, а не все відео. Також можна послатися на методи відомого торент-трекера RuTracrer.org, який теж зіткнувся свого часу з подібною проблемою і вирішив її за допомогою премодерації.

Зараз мережею ходять чутки про закриття взагалі всіх українських файлообмінників. Зокрема вже не працює fileshare.in.ua, а також закрито файлообмінник Upload.com.ua (сам сайт, щоправда працює). Можливо, торкнеться кримінальне переслідування і тих, хто користувався даними ресурсами, хоч саме закриття їх вже вдарило по багатьох людях, а зовсім не всі використовували файлообмінники у незаконних цілях.

Тим не менш, особисто я не бачу резону в атаках на сайти президента, Верховної Ради, МВС чи ще яких-небудь інших. Насправді влада наразі діє у рамках чинного законодавства (просто, як завжди, стріляє з гармати по горобцях) і тому такі “протести” – не вияв демократії, а злочин. Інша річ, що вся ця влада особисто мені вже в печінках сидить і з нею таки треба боротися. Та ініціативу варто виявляти просто з іншого приводу.

В таких умовах природньою реакцією є зацікавленість у тому, аби не застудитися, тому розкажу в двох словах про свої методи боротьби з холодом. Тим паче, що вони досить прості, зате ефективні. Орієнтуватимуся на власний досвід, тому ніяких рекомендацій як закалятися і роздумів про користь моржування чи обливання холодною водою тут не буде.

В першу чергу варто згадати про загальну підготовленість організму до екстремальних умов зими. Тобто різного роду вітаміни бажано не забувати (але враховуйте, що і гіпервітаміноз може бути шкідливим); особисто я радив би не зловживати аптеками і віддати перевагу натуральним джерелам цих речовин. Я маю трохи чорної редьки у пивниці – у суміші з цибулькою і морквою виходить непоганий салатик. Традиційні цитрусові, часник (у якому вітаміну С теж вистачає плюс повно корисних фітонцидів) і чай з малини, калини, смородини.

Як на мене, значною мірою захист від застуди залежить від того, як одягається людина. Почнемо згори, себто з голови. Ви, мабуть, в курсі, що сухий мороз людина переносить значно простіше, аніж сукупність низької температури та підвищеної вологості. Тому я не розумію тих, хто замотує обличчя різного роду шаликами: у такому “прикиді” Ви дихаєте через тканину, на якій конденсується волога і результат може бути абсолютно протилежним тому, на що розраховуєте. Краще ходити з неприкритим обличчям (як варіант використовуйте гігієнічну помаду чи подібний захист), при цьому намагайтеся вдихати повітря носом – це допоможе трохи зігріти його. У вітряну погоду особисто мені дуже допомагає капюшон – іноді навіть можна обійтися без шапки…

Стосовно одягу, то загалом я дотримуюся думки, що краще трохи змерзнути, аніж потіти. Думаю, не для кого не секрет, що взимку варто остерігатися переохолодження. Але люди, що ведуть активний спосіб життя взимку, чудово знають, що одягатися треба так, аби холодно не було під-час руху. Якщо переборщити з теплим одягом, то навіть невеличка прогулянка стане причиною виділення поту, а це може стати причиною переохолодження. Як варіант, можна одягнути кілька “шарів” одягу і знімати їх коли стає гаряче. Між іншим, ситуація з занадто теплим одягом особисто мені нагадує і температурний режим у наших переповнених маршрутках. У громадському транспорті часто буває занадто гаряче, та й балансування на одній нозі впевненості не додає. Тому я взимку частіше ходжу пішки, а в крайньому випадку користуюся тролейбусами: у них не так спекотно.

Наступний пункт – взуття. Якщо Ви не плануєте довго стояти на морозі, то потреби у шерстяних шкарпетках і валянках немає. Особисто я ношу практично всесезонні черевики із товстими підошвами, які забезпечують надійну теплоізоляцію. Використання у взутті (та й одязі) мембран з односторонньою проникністю для вологи (наприклад GoreTex), як на мене, є додатковим плюсом. Та не варто сподіватися на диво – промоклі наскрізь черевики не врятує ніякий Гор-Текс.

Наостанок хочу попередити про те, що, хоч використання алкоголю для захисту від холоду і виглядає спокусливим, насправді зловживання спиртним може лише притупити відчуття, а не дійсно зігріти. Тому, хоча від порції глінтвейну (чи просто гарячого червоного вина) відмовлятися не варто, але й сподіватися на алкоголь, як на надійний засіб не варто.

А як Ви захищаєтеся від застуди? Поділіться перевіреними методами, бо завтра ранок знову обіцяє бути морозним.

Знайти відповідну структуру можна у палітрі “All Functions -> Strucrures -> Formula Node”; іконка її має вигляд рамочки з формулою y=f(x) і її легко запам’ятати.

Де знаходиться вузол Formula Node

Сама структура на блок-діаграмі являє собою рамку сірого кольору, всередині якої знаходиться текстовий курсор. У цій рамці можна вводити оператори, та спочатку необхідно забезпечити передачу даних від регуляторів програми всередину структури. Це робиться командою “Add Input” з її контекстного меню.

Додаємо входи до Formula Node

Після додавання входів їм слід дати імена (тобто ввести імена відповідних змінних, що використовуваимуться у текстовій частині програми). У нашому випадку імена змінних співпадають з назвами відповідних полів вводу: А,В,С.

Під’єднуємо регулятори до новостворених терміналів і аналогічну операцію проводимо з вихідною величиною (створюємо термінал, зв’язаний зі змінною Result, і підключаємо його до індикатора на блок-діаграмі), використовуючи пункт “Add Output” контекстного меню структури.

Додаємо вихід до Formula Node

Для простоти розуміння програми термінали-входи краще розміщувати в лівій частині структури, а термінали з результатами – у правій. В нашому випадку результат вього один, хоча загалом структура Formula Node дозволяє створювати досить складні програми всередині інструментів LabVIEW. Для прикладу нижче подано ілюстрацію програми із використанням оператора “If”/

Реалізація оператора вибору у Formula Node

У даній програмі результат буде рівний значенню змінної С якщо значення змінних А та В рівні, або сумі А+В, якщо це не так. Як видно з ілюстрації, у Formula Node використовується синтаксис, близький до мови програмування С (Сі), тому особливих проблем виникнути не повинно. Опис синтаксису можна знайти і в довідці самого LabVIEW.

Для тих, кому функціоналу Formula Node не вистачає, у новіших версіях LabVIEW передбачено зокрема і вузол MathScript Node, що дозволяє використовувати відповідні скрипти.

Приклад MathScript Node

Принципи роботи з MathScript Node ідентичні до таких при використанні Formula Node.

Буквально кілька днів назад почув про британську малосерійку під назвою “Шерлок” – серіал, як на мене, вартий уваги. Причому уваги як любителів класичних детективів пера Артура Конана Дойля, так і фанатів спопсілого “Доктора Хауса”.Сюжет серіалу (який налічує аж два сезони по 3 серії) базується на класичних історіях про знаменитого детектива із Бейкер-стріт, але події перенесені у сучасність. Таким чином Шерлок обзавівся мобільником (і полюбляє сидіти з нього в неті і писати есемески), а доктор Ватсон веде блог, в якому описує свої пригоди.

Звичайно, ідея модернізувати пригоди геніального детектива приходила у голову багатьох, але достойно продовжити справу Дойля далеко не кожному під силу (співвітчизникам автора оригіналу було простіше – менталітет схожий). Саме тому я вважаю серіал “Шерлок” дійсно вартим уваги – фільм вдався на славу (тривалість кожної серії близько 90 хвилин, тож по-суті ми маємо справу з повноцінними кінофільмами).

Відверто кажучи, голлівудські продюсери запросто могли б зробити із “Шерлока” повноцінну сагу на кшталт “Сутінок” (при бажанні могли б навіть дати зіграти головну роль Дауні молодшому – у нього непогано виходить,  хе-хе). У британців так не заведено і вийшов не бойовик, а саме детектив, у якому подій розвиваються неспішно і водночас стрімко. В результаті маємо дуже класний серіал, який навіть продовжили на наступний, третій сезон.

________________________________

Джон Д’юї, звісно, не такий популярний автор як Артур Конан Дойль, але і в нього є варті уваги твори. Зокрема класична праця “Демократія і освіта” багато в чому варта уваги нинішніх освітян. Насамперед, чільників галузі, серед яких багато людей явно некомпетентних.

Але щось я захопився, переходимо до діла На обкладинці каталогу зображено очі нінзя з Lego Ninja Go, тому можна сподіватися на подаруночок фанатам серії. Цього разу ворогами ніндзя стануть якісь мутанти люди-змії, ну і традиційно арсенал самих ніндзь ( ) поповниться новими транспортними засобами.На перших же сторніках – анонси нових настільних іграшок Lego (заплановано на березень): “Зоряні війни – битва за Хот”, міні версія “Лабіринту Мінотавра”, “Повернення Рамзеса” та якась іграшка про ферму і яйця. Певному колу осіб без сумніву буде цікаво.

Пропускаємо сторінки з Lego Duplo та іншими серіями для найменших і дівчат. Дітей у мене поки нема, тож і цікавитися такими наборами передчасно. А от далі – одні з найцікавіших наборів Lego, якими не соромно іноді погратися і дорослому – Lego Creator. Думаю, всі бачили творіння Натана Савая, так от Creator – саме те, що потрібно аби розвинути у собі ставлення до Lego, як до мистецтва. Це ІМХО, хтось може і не погодитися.

Тим не менш, вже зараз у продажі можна знайти кілька нових наборів Lego Creator: “Доісторичні мисливці” (артикул 6914) – моделі трьох страшненьких динозаврів, “Вуличний бунтар” (7291) – прикольні оранжеві мотоцикли, “Пригоди пропелера” (7292) – літачки та моторний човен. Є ще кілька наборів меншого розміру: синій автомобільчик 6913), жовтий літачок (6912); шедевральна, як на мене “Пожежна міні-машина” (6911) із мікро-наборів обійдеться у копійки, а виглядає круто. Майже як Оптимус Прайм

Серія Lego CITY поповниться цілою купою наборів, об’єднаних тематикою поліції, якій цього разу довелося працювати у лісі. Отримали кілька новинок і міські пожежники. Особисто мені імпонує традиція Lego рекламувати професії рятівників у наборах SYSTEM для найменших – це вчить дітей прагненню допомагати ближньому. Боюсь, якби Lego було утворено на пострадянському просторі, то неминуче випускали б якусь Lego-Бригаду (і зовсім не про колгосп). Які цінності ми прививаємо дітям з пеленок? Та це таке, думки вголос…

Хітовому мільтику “Тачки 2″ (якого я, між іншим, так і не подивився) присвячено цілу купу новинок – переважно просто персонажі. А серія Lego Racers поповнилася аж на чотири страхітливих монстр-траки (9092-9095, оснащені для більшого ефекту катапультами, що вистрілюють водія при зіткненні. Здається мені, що зовсім не в цілях порятунку, а просто задля розваги. В цих наборах багато technic-деталей (взагалі така тенденція спостерігається у цілому ряді серій Lego).

Новинкою цього року стануть і набори Lego DINO, присвячені полюванню на динозаврів (у кожному наборі велика фігурка динозаврика). У мене чомусь виникає така асоціація: цього року люди вимруть, як вимерли колись динозаври. Хоч, ймовірно, я просто песиміст, а динозаври – це ж найближчі родичі драконів, господарів цього року за китайським календарем. Як би там не було, фігурки динозаврів досить прикольні, а набори загалом втішать дітей, які не просто складають конструктор для заспокоєння нервів, а ще й граються ним.

Lego Minifigures презентує вже шосту інкарнацію колекційних мініфігурок (я навіть прикупив одну ); колекціонерів чекають інопланетянин (на вигляд як прибулець Павло, тільки злий), Мінотавр, статуя Свободи, заводний іграшковий робот, варвар і римлянин, лепрекон та джин. Всього 16 різних фігурок – як на мене, колекційні чоловічки досить вдалий маркетинговий хід. Тому не дивно, що на травень заплановано вже сьомий випуск, подробиці про який поки не розголошуються.

У травні любителі коміксів від DC та Marvel будуть мати можливість купити Lego-конструктори з улюбленими персонажами. DC Universe окрім Бетмена (4526) і Джокера(4527), явно приурочених до виходу чергової частини “Темного лицаря”, чекає ще й Зелений Ліхтар (4528), а от вибір персонажів зі світу Marvel очевидний: це Avengers (прем’єра фільму “Месники” теж не за горами): Капітан Америка, Халк та Залізна Людина (4597, 4530, 4529). А куди ж подівся Тор???

Чергове оновлення чекає і серію Hero Factory (є симпатичні монстрики, та загалом фігня). Традиційно значна частина каталогу присвячена культовим Star Wars у Lego виконанні. Цього разу фанати саги можуть придбати цілі Lego-планети Набу, Татуїн та Зірку Смерті із мікро моделями винищувача, імперського перехоплювача і гоночного летючого корита у комплекті відповідно. Як на мене, набори більше для фанів і колекціонерів. А от 3D-версію класичних Зоряних Воєн у кіно подивився б із задоволенням. Втім, краще перезняти класику із використанням сучасних технологій, але без недолугого 3D, яке все лише зіпсує.

Замикає хіт-парад новинок ціла купа наборів Technic, які в нашій країні теж не користуються аж такою популярністю. Можливо, виною тому нескромні ціни, або ж висока складність моделей (для багатьох із них верхньою межею вікового діапазону вказано 16 років – та в нас у такому віці вже бухають страшною силою і траву курять, яке тут Lego).

На передостанній сторінуці каталогу – рекламка набридлого вже Mindstorms NXT 2.0, який я ніяк не наважуся собі купити і який Lego вже давно б пора оновити, додавши наприклад підтримку Wi-Fi (це зараз хіт, тому не варто пасти задніх). Ну і фінальний штрих: купон на отримання безкоштовного дитячого квитка до ЛегоЛенду (в Данії чи Німеччині) при умові покупки дорослого квитка. Термін дії акції – один рік.

От і все, свою задачу на сьогодні я виконав. Насамкінець додам таке: якщо Ви вже занадто дорослі для того, аби гратися в Lego, то я з задоволенням прийму в дар цю непотрібну іграшку. Ви знаєте, де мене знайти

Дуже багато новачків, які загорілися раптом бажанням заробити в інтернеті приходять до ідеї заробляти шляхом гри у різного роду інтернет-казино (як правило, такий варіант підказують їм численні “доброзичливі громадяни”, та ще й охоче поділяться посиланнями на “перевірене казино”). Та всі ми чудово розуміємо, що виграти у казино не так то й просто, тому вищезазначені “добродії” охоче розкажуть і безвідмовну систему гри, яка точно збагатить Вас. І базуються ці системи найчастіше на одному елементарному принципі, відомому як мартингейл.Суть принципу проста і полягає у тому, щоб почати гру з певної фіксованої ставки, а потім щоразу збільшувати її рівно вдвічі якщо попередня спроба завершилася програшем. Тобто десь так: поставили 1 у.о., якщо програли – ставимо 2 у.о., якщо знову програли – 4 у.о. і т.д.

“Добродії” запевняють – серія із 4-5 поразок практично не можлива, тому рано чи пізно ви обов’язково виграєте і один виграш скомпенсує всі попередні програші. Звучить дуже правдоподібно, особливо коли навести приклад із випаданням герба чи решки при підкиданні монети. Справді, серія із 4-5 випадань герба поспіль є малоймовірною.

Саме тому зараз пропонується велика кількість базованих на цій схемі способів заробити купу грошей: автоматична торгівля на форекс, якісь бінарні опціони (їх просувають шляхом реклами такого собі блогу Адамейчика). Як водиться, теорія підкріплюється розрахунками, а “надійність” сайтів – численними скріншотами отриманих прибутків (часто суми там фігурують 3-4-значні). Та давайте подумаємо про те, наскільки реально використати таку просту схему задля збагачення.

Почнемо з казино (реальних та віртуальних), у яких сумнівність мартингейлу випливає уже з наявності верхньої межі ставки. Тобто навіть якби система дійсно працювала бездоганно, підіймати ставку після кожного програшу казино ніколи не дозволить. А ймовірність програшної серії хай і низька – та не нульова. Про це вже в курсі багато хто, тому знайти наївних новачків шахраям стає дедалі важче. І тут у гру включаються “нові технології” – форекс, бінарні опціони, тощо.

Якщо коротко, то суть такого “заробітку” теж дуже проста: ви (або автоматична торгова програма) робите ставки, підвищуючи їх за принципом мартингейлу. І тут ситуація взагалі ідіотська, бо якщо шанс випадання червоного\чорного у рулетці ще якось можна порівняти з випадком кидання копійки, то ймовірність росту чи падіння курсу валют або акцій взагалі окрема історія.

Якщо при падінні монети гербом доверху шанс падіння її таким самим чином вдруге є зменшується, то, погодьтеся, курси валют не коливаються безсистемно туди-сюди. Тут має велике значення тенденція, яку ще треба вміти визначити, і шанс програшної серії при нерозумінні ринку не те що не мізерний, а дуже навіть суттєвий.

Тому не варто піддаватися на провокації і гнатися за легким заробітком. Краще зверніть увагу на чесні способи заробити в інтернеті, яких, повірте, теж вистачає. Хоч працювати таки доведеться, але шахраїв за свій кошт не годуватимете

Гра під назвою Urban Crime (міська злочинність, чи щось таке) є клоном відомої на увесь світ серії Grand Theft Auto для iPhone, тож суть її десь така ж сама, та й ґеймплей не надто відрізняється. Події іграшки відбуваються у Маямі, розробники пропонують нам відвідати ціле місто у досить непоганому 3D.

Urban Crime - відвідайте 3D Маямі

Сюжетна лінія теж досить ординарна і традиційна для серії GTA: наш альтер-его є членом однієї із банд, що борються за контроль над вулицями міста. І з нашою допомогою йому належить знищити конкурентів, крок за кроком завойовуючи контроль над новими територіями.

Суть гри - допомогти одній банді вижити з міста всіх інших

Набір завдань для такої гри теж традиційний: ми будемо викрадати “тачки”, відбирати наркоту у конкурентів, мочити їх у сортирах прямо на вулицях міста, а ще допомагати своїм дружбанам виплутуватися зі складних ситуацій. На допомогу у цій нелегкій справі прийде цілий арсенал холодної та вогнепальної зброї і власні автівки. Машини та мотоцикли можна також відібрати прямо на вулиці (в кращих традиціях GTA), але для цього потрібно мати відповідний рівень персонажа, або ж розблокувати таку можливість за допомогою спеціальної ігрової валюти (а її купуємо за реальні бакси).

Просто так сісти у круту тачку не вийде

Ну а що ви хотіли? Розробникам теж треба на щось жити Ну і насамкінець трохи ґеймплею у офіційному промо-відео іграшки:

AR.Drone 2.0 - агресивний та високотехнологічний

Від оригінального квадрокоптера новинка відрізняється більш агресивним дизайном з великою кількістю прямих ліній та гострих кутів. Змінилася і внутрішня “начинка” камера тепер підтримує HD-відео (роздільна здатність 720p), а до набору сенсорів додали барометр.

Ціна питання прогнозується в районі 300 у.о. Відео з презентації можна побачити тут.