Фільм знято у форматі псевдо-документального кіно (вірніше автори не намагалися всерйоз видати його за документалку, просто подача інфрмації іде постійно від особи оператора однієї з численних камер). Така подача робить серіал чимось середнім між пригодами Жака Іва Кусто (сама стрічка якраз про пошуки такого легендарного мандрівника, що зник безвісти у джунглях Амазонії) і звичайним пригодницьким серіалом з елементами містики.

Сюжет починається доволі банально: відомий мандрівник і телеведучий Емет Коул вирушає у чергову експедицію і зникає за дивних обставин. Коли майже всі вже змирилися із тим, що Емет помер, раптово оживає його аварійний маячок і група шукачів пригод, серед яких дружина та син Коула, вирушає на пошуки. Фінансує все це міроприємство великий телеканал, який взамін отримує ексклюзивне право на зйомку всього, що відбувається. Початок багатообіцяючий і доволі передбачуваний – всі розуміють, що Амазонка – то не курорт чи солярій, але далі починається таке, що передбачити його було просто неможливо…

[[Visit blog to check out this spoiler]]

Ну і кінцівка серіалу теж не дасть розслабитися аж до самих титрів. Дуже вдалий проект – не дарма ж продюсував його сам Стівен Спілберг.

Як і люди, вони всюди за собою тягають мушлю власних переконань, таку міцну і надійну на перший погляд, та таку крихку, коли доходить до справи. Як і люди, вони довго чекали вдалого моменту десь у хащах, у відносній безпеці, а потім при нагоді вирішили влаштувати експансію на швидкісну магістраль. От тільки равлики, мабуть, все ще не оголосили себе володарями автобанів. У цьому плані вони більш далекоглядні (хоча, може просто не такі амбітні).Коли я після дощу їду на роботу велосипедом, то намагаюся об’їжджати равликів на дорозі. Мушу, бо вони ж не мають жодного шансу уникнути біди самотужки (навіть якби завчасно помітили її наближення, то не встигнуть). Людям поки теж щастить…

Та іноді на шляху якогось равлика трапляється автомобіль – і все. Я не знаю, що відчуває равлик у цей момент. Можливо, він навіть не встигає зрозуміти що його згубило. Та все одно сумно.

Це цікаво і незвично, але не дуже добре для тих, кому доводиться часто користуватися різними ОС. Перемістити кнопки на їх звичне місце дуже просто: досить набрати у терміналі наступне:gconftool-2 --set "/apps/metacity/general/button_layout" --type string "menu:minimize,maximize,close"

Цим способом можна також і взагалі видалити небажані кнопки, наприклад команда
gconftool-2 --set "/apps/metacity/general/button_layout" --type string "menu:minimize,maximize"
приховає кнопку закриття вікна (з хрестиком) із заголовку взагалі. Гарний спосіб пожартувати над другом

Отож, автор вирішив скористатися відомою книгою “Легкий спосіб кинути курити” Аллена Карра, яку у колах затятих “кидальщиків курити” розписують мало не як панацею. Причому у того один друг кинув, у цього – інший, та особисто про себе сказати, що книга помічна, чогось може не кожен.

Отак і у цьому випадку. Кинути курити книга Аллена Карра допомогла, проте кинути – це лише пів справи, треба ж не почати курити знову А у Антируса із цим ділом не склалося.

Я не позиціоную себе як якогось психолога, та, здається, зрозумів принцип дії всіх оцих книжок. У першу чергу людина повинна сама зрозуміти, що хоче кинути курити – бо без бажання не допоможе вам ані книжка, ані “кодування”, ані навіть бабка-ворожка.

В даному випадку книжка виступає таким-собі “якорем”, на який людина орієнтується. Суть у тому, що перед читанням книги Карра, слід дати собі установку: дочитаю книгу – більше не куритиму. Люди мають схильність відкладати важкі рішення “на завтра”, що де-факто означає – на далеке майбутнє. У випадку з книгою є чіткі часові рамки, за які вийти ви не можете (звісно, якщо є бажання). Та кинути курити можна і без книжки.

Насправді проблема має дві іпостасі: психологічну (про яку я тут уже довго торочу) та фізіологічну. Справа у тому, що нікотин, як не крути, є наркотиком і здатен викликати залежність. Тому зокрема за кордоном дуже популярними є нікотинові пластирі та інші замінники сигарет, які просто дають організмові альтернативне джерело нікотину. Українці досвіду користування такими речами практично не мають.

Непоганий варіант, як на мене, – електронні сигарети. Вони одночасно і дають чимось зайняти руки, і служать джерелом нікотину для курця, і не заважають людям довкола смердючим димом. Коштують, щоправда, трохи дорого.

Якщо ви маєте намір кинути курити і хочете використовувати для цього електронні сигарети, то варто запастися змінними картриджами із різними дозами нікотину. Суть у тому, щоб потрохи зменшувати дозу і таким чином плавно вивести організм із залежності від тютюну, залишивши тільки психологічну залежність і звівши все кидання курити просто до використання сили волі.

Сьогодні на пошту прийшло повідомлення про те, що автори даної біржі запускають тізерну мережу для wap-Трафіку. Причому не просто банальний редірект мобільних користувачів (за який пошуковики можуть накласти відповідні санкції), а можливість показувати користувачам wap та web сайтів тізери та рекламні посилання з оплатою за переходи. Для любителів є і формат ClickUnder. Згодом будуть запущені CPA-програми (з оплатою за реєстрацію).

Також можна налаштувати тематику сайту і забороните переходи на ресурси, що пропонують скачати якусь бяку на телефон (для чесних, білих і пухнастих вебмайстрів). Тарифи на покази і переходи можна побачити на сайті партнерки, так само як і тематики ресурсів. Модерація наразі займає не більше 5 хвилин, так що варто спробувати

І вже точно такі хороші собачки і котики не підвладні інстинктам розмноження, не виють ночами і не водять за собою цілі табуни подібних їм милих звіряток. І ніколи не виростають. І ніколи не кусаються, не дряпаються, чудово ладять із дітьми. Та навіть якщо песики і котики не виправдовують наших сподівань, їх завжди можна викинути на вулицю, де вони завжди самі дадуть собі раду. Що ж у цьому складного?

А як навіть не дадуть, то завжди знайдуться сердечні добрі люди, які будуть по соціальних мережах розсилати сльозливі повідомлення і просити “заберіть оце нещастячко до себе”. Бо ж песиків і котиків люблять усі…

А я от не люблю. Така я безсердечна, черства і бездушна потвора, що всі ці бездомні тваринки викликають у мене бажання їх якнайшвидше застрелити. Так, це дуже огидно і мені навіть могло б бути соромно. Подумаєш, якась облізла шавка женеться за велосипедом, гавкаючи і намагаючись схопити ногу.

Це все від недостачі уваги і любові. Я мав би зупинитися і спробувати її погладити, мабуть. Натомість собака отримує ногою по морді. І тепер на моїй совісті буде якщо вона озлобиться і почне ненавидіти людей. Собачка ж не винна у тому, що якась (вочевидь така сама як я черства і бездушна) потвора викинула її на вулицю.

Я мав би змінитися і кардинально змінити свою точку зору (тим паче, що у мене самого вдома аж три собаки, які потрапили до мене з вулиці – і це вже не вперше). Але безпритульні тварини становлять загрозу і до них не можна відноситися із сюсюканням. Забрати додому дорослого пса, який все життя провів на вулиці – ризикована справа, бо гарантії, що собака адекватний, не може дати ніхто (про кота я взагалі мовчу). Так само ніхто не може передбачити поведінку такого собаки просто на вулиці – це поведінка дикого звіра і ви ніколи не знатимете, що у пса на думці.

Така проблема не вирішується “лайканням” у соціальних мережах, не вирішується вона і стерилізацією тварин – собаки живуть по 20 років і неможливість розмножуватися ще не робить їх білими та пухнастими. Крім того, бездомні тварини народжуються не лише на вулиці…

Проблему цю слід вирішувати максимально ефективно (а, отже, жорстоко). У першу чергу слід контролювати людей, які вже мають собаку чи кішку, здатних народити собі подібних. От за ними і повинні стежити поборники прав братів наших менших.

А бродячих собак на вулицях і бездомних котиків у дворах необхідно знищувати фізично. Бо зараз виходить так, що захищати безпритульних тварин уже є кому, а от захищати від них нікому. Дуже скоро такими темпами я не матиму права відбиватися від скаженої собаки, не ризикуючи отримати штраф за жорстоке поводження.

Комп’ютер, який ми розглянемо, буде використовуватися дитиною для навчання у школі чи університеті (молодші курси), тому якогось спеціалізованого програмного забезпечення тут нема. Тільки найнеобхідніше.Отож, у першу чергу нам не обійтися без операційної системи. Актуальна зараз версія Windows 7 Ultimate Ukrainian DVD BOX вартує аж 2171 гривень. Це найбільш повна версія Windows 7, багато із її можливостей ніколи не використовуватимуться, тому, як на мене, купуючи операційну систему краще зупинитися на Windows 7 Professional – така сама українська бокс-версія коштуватиме 1582 гривні.

Наступним пунктом у нас, без сумніву, офісні програми. Російськомовний Microsoft Office Home and Student 2010 32/64Bit обійдеться у 638 гривень. Української версії на “Розетці” я не знайшов. Навіть якщо вона є, то ціна не буде помітно відрізнятися.

Третій пункт (хоч, мабуть, варто було б зробити його навіть другим) – антивірус. Найпопулярнішим антивірусом, відповідно до моїх спостережень, є розробка лабораторії Касперського. Річна ліцензія на Kaspersky Internet Security 2011 обійдеться Вам у 476 грн., а у подарунок “Розетка” пропонує популярний архіватор WinRAR 4.0 (вартість однієї ліцензії на цю програму складає 21 умовну одиницю, тобто десь гривень 160).

Із антивірусами є два нюанси, про які треба пам’ятати: по-перше часто продається ліцензія не на 1, а на 2 комп’ютери (можна зекономити і поділитися із другом); по-друге ліцензія продається на 1 рік, а потім доведеться платити за її продовження.

Наступна досить популярна програма Nero зараз розрослася так, що здатна замінити собою цілий набір мультимедійного софту. Якщо метою є суто запис дисків, то раджу купити Nero 8 box – всього 468 грн., якщо ж хочете таки якогось “монстра”, то Nero 10 Multimedia Suite Platinum HD із функціями редагування мультимедіа і перегляду BD-дисків коштує аж 1364 гривні.

І ще одна корисна для учнів та студентів програма ABBYY FineReader 11 Professional Edition – треба ж якось робити реферати і контрольні. Втім, зараз студенти переважно скачують готові роботи із Інтернету, тому 718 гривень можуть зекономити

Підсумуємо. Windows 7 Professional + Microsoft Office + KIS 2011 + Nero 8 + ABBYY FineReader 11 Pro і WinRAR 4.0 у якості бонуса в сумі коштуватимуть 3882 гривень, а це – ціна недорогого ноутбука

На лаври фотографа я не претендую і фактично вибирав апарат для зйомки у режимі “навів і натиснув одну кнопку”. Хотілося просто чогось трохи кращого за бюджетні мильниці, бо деколи буває треба якраз напівавтоматичного режиму. Як виявилося, знайти у магазинах щось недороге і толкове практично нереально: за 2000-2500 гривень можна вибрати або якісь незрозумілі для мене ґаджети із сенсорними екранами або GPS, які фотоапаратом назвати якось важко…

З фотоапаратоподібного за такі гроші можна придбати хіба що суперзум типу Canon SX-130, але мені суперзуми перестали подобатися чомусь. Фотографії виходять досить якісні, та трохи розмиті і замилені. Тому вищезгаданий SX-130 поюзав з тиждень і віддав братові.

На його місце купив трохи б\у бюджетну дзеркалку системи 3/4 Olympus E-420, за яку заплатив всього 300 доларів. Ціна, як на мене адекватна, особливо із врахуванням “пробігу” менш ніж 5 000 знімків. Хоч, може, і переплатив трохи.

В принципі зараз апаратом задоволений: на автоматі знімати вміє непогано (шкода що відео не пише), підтримує карти пам’яті CompactFlash (також підтримує і традиційні для олімпусів xD, у пошуках яких з’їздив півміста), вміє знімати у RAW+JPEG (колись може знадобитися), підтримує пульт д\у і керування з компа через кабель, нормальний видошукач (із підстройкою діоптрій), а не просто екранчик.

Із мінусів поки помітив тільки незвичне меню (у тих же кенонах все якось інтуїтивніше), згадана вже відсутність відеозйомки і якісь заморочки із режимом панорамної зйомки (працює лише із певними картами пам’яті xD, з моєю не працює) – хоч воно мені і не дуже треба, відверто кажучи. За мегапікселями не гонюся, а за схожою ціною у магазині навряд чи щось пристойне знайдеш.

Оскільки мене в першу чергу цікавить програмування у LabVIEW, то першим ділом я вирішив якось пошукати відповідь на питання як встановити LabVIEW на Ubuntu.

Треба сказати, що версія LabVIEW для Linux таки існує і її навіть свого часу можна було скачати із сайту National Instruments, але мене цікавить якась стара версія, тому просто скачав LabVIEW 8.5. Розповсюджується LabVIEW у пакетах формату RPM, а Ubuntu базується на Debian, тому перед установкою пакети треба би перетворити на DEB.

Альтернативний варіант – скачати і встановити менеджер пакетів rpm, що робиться командою:

sudo apt-get install rpm

Тепер можна перейти до установки самого LabVIEW. Як виявилося, порядок установки пакетів грає суттєву роль, тому, аби уникнути проблем, ставимо у наступній послідовності (можете просто скопіювати і вставити у вікно терміналу):

sudo rpm -ivh labview85-rte-8.5-1.i386.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-core-8.5-1.i386.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-appbuild-8.5-1.i386.rpm --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-desktop-8.5-1.i386.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-help-8.5-1.i386.rpm --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-examples-8.5-1.i386.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-pro-8.5-1.i386.rpm --force-debian
sudo rpm -ivh labview85-ref-8.5-1.i386.rpm --force-debian
sudo rpm -ivh niwebpipeline20_dep-2.0-5.i586.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh niexfinder-base-1.0-8.i386.rpm --nodeps --force-debian
sudo rpm -ivh niexfinder-labview85-1.0-8.i386.rpm --nodeps --force-debian

Все. Тепер можна знайти іконку LabVIEW у списку встановлених програм і користуватися. Єдина проблема у тому, що шрифти виглядають якоюсь сумішшю латиниці та китайських ієрогліфів. Побороти цю проблему можна, встановивши наступні пакети зі шрифтами:

sudo apt-get install xfonts-75dpi xfonts-100dpi

Після оновлення шрифтів треба перезавантажити комп’ютер. Також може бути не зайвим встановити windows-шрифти командою:

sudo apt-get install msttcorefonts

Пройти оригінальний Fallout та Fallout 2 було можна сотнями різних способів: від абсолютно пацифістського і до масового вирізання всього живого довкола – такої ширини вибору, мабуть, немає у жодній комп’ютерній грі.

Fallout of Nevada, над створенням якого кілька років працювала фактично одна людина (зараз є невелика команда, але левову частку всього було зроблено до її утворення) вже назвали найкращою фанатською модифікацією, хоча де-факто це навіть не мод чи доповнення, а цілком нова гра, просто зроблена на двигунці старого-доброго Fallout 2.

Починається гра у Сховищі №8, із якого у Fallout 2 утворилося ізольоване Місто Сховища, де не терплять чужинців. А Fallout of Nevada дає нам шанс побачити на власні очі вихід людей із підземного бункера і одразу ж вирушити в повну небезпек пустку на пошуки пристрою, здатного порятувати всіх співгромадян. Цього разу це SaS – автоматична система керування бойовими гарматами.

Карта світу Fallout of Nevada

Окрім нової історії Fallout of Nevada пропонує суттєво видозмінений ґеймплей: тепер можна не просто покращувати зброю та броню, але й виготовити свої власні (для цього доведеться добряче помандрувати і повоювати).

Сильних ворогів у грі майже немає, та це повністю компенсується відсутністю патронів (які навіть у торговців зустрічаються у невеликих кількостях), відсутністю грошей (з трупів вбитих рейдерів можна зняти 10-20 доларів, а за прес для виготовлення набоїв доведеться викласти 10 000), відсутністю медикаментів (тепер частіше доведеться відпочивати і “лікуватися” молоком із бутербродами), відсутністю нормальної броні (її мало знайти і купити, потрібно ще потратити чимало грошей на вдосконалення), а ще радіацією.

Радіація всюди: на диких локаціях є постійний радіаційний фон, який повільно, але невпинно збільшує ступінь опромінення героя. Великі металеві об’єкти (наприклад автомобілі) краще обходити стороною – вони здатні опромінити значно швидше. Одним словом – пустка просто напхана радіацією.

За масштабами ігрового світу Fallout of Nevada видався мені трохи меншим за Fallout 2, зате часу його проходження може зайняти і більше (це якщо намагатися зробити все правильно – дії героя прямо впливають на долю кожного із населених пунктів, причому просте рішення повбивати всіх поганих – далеко не завжди найкраще).

Наостанок посилання на офіційний сайт гри, звідки можна безплатно скачати Fallout of Nevada - http://fallout-nevada.ucoz.ru