Дифузія душ 2


Є таке фізичне явище: дифузія. Це коли якісь два об’єкти перебувають у тісному контакті між собою і їх молекули внаслідок коливань можуть перемішуватися. Колись у школі на фізиці розповідали про такий експеримент: брали дві пластинки гладко відполіровані і складали їх разом на довгий час. Через кілька років, мабуть, не знаю точно, то їх вже було не розділити – внаслідок дифузії вони злилися у одне ціле.
 Для твердих тіл цей процес займає роки, для рідин – секунди. Змішай чай з коньяком і ти вже не зможеш розділити назад так просто. Для газів то взагалі долі секунди. Чим речовина леткіша і непомітніша, тим простіше входить у контакт з іншою.

Людська душа це субстанція ще більш прозора і летка аніж гази. Тому кожна людина, з якою ми перетинаємося якось, залишає свій слід у нашому житті. Не дарма кажуть: “з ким поведешся …”, “скажи мені хто твій друг …”
Це наслідок дифузії душ. Досить тобі познайомитися з кимось, привітатися просто, навіть почути випадкову розмову у маршрутці – і все, дифузія відбулася. Маленька частинка душі кожного, кого ми зустрічали у житті, завжди з нами. Чим ближча людина, тим більша частка її завжди залишається з нами. Саме тому так важко прощатися, саме тому так болить розлука з другом, втрата рідної душі. Бо від нас відривають частинку.
Якщо ж хтось схоче ті всі частинки від себе відділити для чогось, то йому треба дуже багато часу провести наодинці. Тоді залишиться лиш твоя душа. Чиста, але не ціла, бо її частинки полишалися у душах тих інших людей, з якими зводила нас доля. Іноді від душі може не залишитися взагалі нічого. І така людина вже не зможе нічого дати у обмін на частку вашої душі, лиш брати, засмоктувати, ніби чорна діра.
Але це вже зовсім інша історія…

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Дифузія душ