Думки матеріальні… 10


Сумніватися для людини природньо. Зважувати “за” і “проти”, аналізувати, вагатися і робити вибір. Каяття теж природнє. Шкодувати за тим, чого не наважився зробити, або навпаки за тим, що накоїв не подумавши як слід. А думати якраз іноді і не треба.

Думки матеріальні. Я не у якомусь езотеричному сенсі і не в тому розуміні, про який розказують у фільмах типу “Секрет”. Насправді я дуже сумніваюся що аби чогось досягти вистачить самих лише думок і правильного настрою. Думки матеріальні у тому сенсі, що кожна думка – це не втілений у реальність вчинок. Ми хочемо чогось, але не наважуємся діяти. Не наважуємся ступити ногою, хоча у своїй голові вже прийняли необхідність зробити крок. Тому думки матеріальні.

Кожного разу коли ви думаєте як вкоротити собі віку – ви стаєте самогубцем. Коли хочете комусь зле – стаєте вбивцею. Забажаєте чужого – ви вже злодій. Подумаєте чому б не скористатися службовим становищем – ви вже хабарник і корупціонер. Та я ж нічого не зробив! Невже думати гріх?! Оу, так, гріх. І, якщо колись буде якийсь Страшний Суд, то судитимуть там саме за думки, не лише за вчинки.

Бо когось від повторного злочину стримує тюремна камера, а когось від першого просто страх покараня. Що скажуть люди? Банальна совість? Це та ж сама камера, просто ґрати на вікнах не залізні і стіни невидимі. Невидима межа, яку ми не можемо чомусь переступити, але злочином є саме бажання порушити закон.

З цим треба змиритися і навчитися жити. Або завжди можна просто сказати що все це фігня і кожен може думати про що завгодно. А про матеріальність думки триндять якісь дурнуваті фанатики. 😉

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 thoughts on “Думки матеріальні…

  • Владислав

    Якщо б страшний суд судив за думки, то всі 100% людей потрапили б в пекло. Бо навіть найбільші святоші по житті, навіть найдобріші та найчесніші люди хоч раз в житті думали вчинити зло.

      • Владислав

        Враховуючи, що я не вірю в пекло, то проста смерть для людей – це не надто жорстоке покарання. Тому інколи мені б хотілось, щоб пекло існувало, а потім я оглядаюсь навколо і задумуюсь, чи не в пеклі ми вже?

        • Akceptor Від автора

          У мене є одна теорія про пекло і до релігії вона стосунку має небагато насправді. Не пригадую просто чи писав про неї

  • Олександр

    Блін, мій комент не опублікувався =( Перенеси сайт на нормальний хостинг!

    Думки матеріальні, бо є однією з форм матерії і, відповідно, рефлексією на зовнішні чинники. Якщо людина мислить щось негативне, то вона просто бачить це негативне, як зв’язок з зовнішнім світом. Тільки сліпий, який не бачить поганого, не має порочних думок. Коли людина у своєму виборі зупиняється на хороших речах, а погані відсікає, то вона якраз і чинить ту свободу вибору про яку торочать християни, відповідно робить добро. Якщо ж ми не будемо мати “порочних” думок, то про який вибір може йти мова? Так що не переживаю, що ти таке собі думав, все нормально, головне щоб вибір зупинився на хорошому 😉

    • Akceptor Від автора

      Ти як завжди все перекрутив 🙂
      Я не мав на увазі мислити негативне, а щось типу оцього. От я працював викладачем в університеті і вчився там до цього. Я бачив як люди дають і беруть хабарі. Хм, я знав всі розцінки свого часу 🙂
      І неодноразово я був у ситуації коли все одно будеш змушений поставити трійку аби лиш відчепилися. То чому не зробити цього вже, але за винагороду? Я не робив якраз тому, що свобода вибору і все таке. Хабарництво – зло. Гріх (і до релігії тут не стосовно, просто щось таке, що мені самому гидко).
      Тим не менш, коли ти починаєш замислюватися над тим, що “всі беруть, один я як ідіот” – це вже якраз той переломний момент. Якщо ти допустив таку думку – то вже зважився на гріх. І тепер це вже не тільки твій вибір, але тут у дію вступає закон і зовнішні обмеження. З точки зору свободи вибору це вже не вільний вибір, а компроміс.

      • Олександр

        Значить я просто неправильно зрозумів, соррі.

        Щодо того, брати хабарі чи ні, то я вважаю, що тільки гордість не дає взяти хабара, мовляв, я ось не такий, як вони, набагато кращий.. А система то порочна, раз є така можливість дати хабара.

        Я вважаю, що оце “почни з себе” нічого не дасть, бо це типові ринкові відносини, що є цілком нормально в ринковій системі..
        Тому поки ми живемо в цій формації, хабарі будуть нормою.

        • Akceptor

          Не гордість, а щось трохи інше.
          Це якраз і є та свобода вибору: я вважаю це неправильним і тому так не робитиму, хоча всі роблять і мені за це нічого не буде. Це просто питання самоповаги. Я не кращий за всіх інших, просто не мушу бути як всі.
          Те ж саме і з іншими гріхами\злочинами.
          Я не вбиватиму і не крастиму не тому, що боюся якогось бога\богів і не тому, що за це покарає закон (його завжди можна обійти). Просто вважаю це неправильним.