Чому люди вірять шарлатанам?


Всі ми дорослі люди і сприймаємо світ доволі скептично. Всі розуміють, що халяви не буває і що своя сорочка ближча до тіла (хоча більшість релігій і вчить любити ближнього як мінімум не менше за самого себе, та на ділі на таке здатні одиниці). Здавалося б, у такому світі просто не можуть існувати відверті лохотрони типу МММ, та й наша рідна влада із її постійним “пакращенням життя вже сягодні” мала би валити з країни під покровом темряви вже давно. Тим не менш, картина спостерігається зовсім інша. Чого так?

Недавно попався мені на очі один старий радянський фільм (чим мені подобався СРСР, так це великим асортиментом науково-популярного кіно, навіть Discovery Channel позаздрив би) про психологічні експерименти. На жаль, назву кіна я забув, але суть пам’ятаю – і це головне.

А суть була у тому, що групі піддослідних показували кілька фотографій різних людей і просили знайти дві, на яких зображено одного і того ж дядька. Ясно, що зробити це не можливо, бо фото всі абсолютно різні. Та коли брали групу “підсадних качок” і всього кількох піддослідних, що не здогадувалися про таку “фальсифікацію”, то вони найчастіше погоджувалися із думкою більшості. Що характерно, у наступному експерименті фальшиві учасники стверджували навіть, що на фотографіях одна і та ж людина, хоча насправді одна фотка була із дядьком, а інша із тіткою – бо так вважала більшість.

Схожу штуку робили і з пірамідами (лише не фінансовими): дві піраміди різного кольору (чорна і біла) для більшості дітей були однаково білими, якщо так стверджували інші (“підсадні”) діти, присутні у тій самій кімнаті. На дорослих, правда, така штука практично не спрацювала, але це вже було б занадто. Загалом очевидно, що середньостатистична людина легко піддається будь-якому впливу оточуючих. Це стосується як шкідливих звичок, різного роду сект, сумнівних афер, так і, скажімо, політичної чи громадянської позиції. Чому окремі регіони голосують (і голосуватимуть далі) за відповідні політичні сили, хоча ті нічого доброго для країни (у тому числі і для цих регіонів) не зробили і ясно що не зроблять? Просто так роблять усі, так тут заведено.

Інша штука, що якимось чином точку зору людей змінити таки можна і тут доброю ілюстрацією може бути експеримент, поставлений американцями. Суть експерименту полягала у тому, що читати лекцію за фахом студентам-медикам прийшов переодягнений актор, далекий від медицини взагалі. Звісно, його промову підготували відповідним чином, але вона була абсолютно лажовою в очах фахівця. Та актор виступав дуже експресивно і більшість слухачів не звертали уваги на те, що він говорить, а лише стежили за тим, як говорить. Тобто фактично у більшості випадків розповідати будь-яку маячню достатньо переконливо – і люди повірять. Тому Януковича у нас і недолюблюють – не вміє він гарно говорити.

Наостанок кілька слів про ще один цікавий психологічний експеримент, відомий у певних колах як експеримент Мілґрема. Хоча насправді його проводили з метою вивчення того, чи варто вважати німецьких військових злочинців співучасниками Гітлера, чи вони просто виконували накази, результати його мають стосунок і до політики і до шахрайства. Суть досліду була в тому, що одній людині відводилася роль, згідно якої вона мала робити боляче іншій людині (при певних умовах) за наказом експериментатора. В результаті більшість піддослідних виконували свій “обов’язок” навіть тоді, коли розуміли – вони чинять неправильно; настільки авторитет начальника (у даному випадку вченого-експериментатора) був великим.

Особисто мені тепер зрозуміло яким чином МММ-2011 набрав стільки учасників не зважаючи на всім відому долю його попередника – Мавроді є одіозною фігурою і вміло використовує людські слабинки і я не здивуюся, якщо новоявлена МММ-2012 теж “вистрелить”. Різного роду фінансові піраміди, замасковані під мережевий маркетинг, досить часто запрошують на свої “презентації” професійних ораторів, яким все одно яку лажу впарювати лохам. Я бував на таких заходах і помітив, що у потенційних учасників “бізнесу” практично не виникає сумнівів та питань – так вміло переливають із пустого у порожнє доповідачі.

Комбінацією трьох описаних методів послуговується і наша з вами законно обрана влада. З телеекранів нам втовкмачують, що життя покращується і що у нас тут взірець народовладдя. О окремих осіб життя таки й справді покращується, а всіх інших авторитетно переконують: зовсім скоро до України рікою потечуть інвестиції, та ще й Євро-2012 принесе прибутки – от тоді вже заживемо! Влада піклується про Україну, влада піклується про її громадян, все буде добре…

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *