Бути “програмістом” 7


Уже скоро два роки як я працюю на SoftServe на посаді Java software engineer, тобто фактично мене можна назвати програмістом і навіть бути близьком до істини, хоча у наших краях “програмісти” переважно переставляють людям Windows чи вичищають їх комп’ютер від вірусів. Тобто програмуванням я таки займаюся. Іноді 🙂

Кілька місяців тому вирішив згадати старі-добрі часи і записався експертом у IT Академію, тобто став свого роду куратором чергової групи з Java. Але зараз розмова не про навчання у ІТА, а про те, як люди уявляють мою роботу. Скажімо студенти тієї ж таки академії, які хочуть працювати інженерами-програмістами.

За цих два роки роботи мені, звісно, довелося писати код на Java. Довелося шукати баги і правити помилки у коді, створеному до мене. Але це був не єдиний вид діяьності і далеко не головний 🙂

Доводилося мені кілька разів шукати і виправляти баги у коді, написаному на php; доводилося багато часу проводити за правленням конфігурацій у XML файлах. Доводилося працювати з JavaScript і HTML+CSS, на щастя, вимагалися лише базові знання, тому багато вчитися не довелося.

Доводилося встановлювати Windows і Linux, щоправда на віртуальні машини, і багато часу займатися встановленням і налаштуванням різного софту. Причому багато що із того софту спочатку треба було знайти, зрозуміти як він має працювати і як змусити його працювати належним чином.

Ми писали скрипти на bash, займалися continuous integration, планували і обговорювали як реалізувати ту чи іншу “фічу” і цей процес займав на порядок більше часу ніж власне написання коду. Ми не тільки створювали автоматизовані тести, але й багато часу тестували вручну і це дуже непроста робота.

Я мав справу з базами даних Oracle, MySQL, HSQL але рівно стільки, щоб виконувати переважно елементрані операції або багато медитувати намагаючись зрозуміти чому воно не працює як слід. Насправді десь рік я був чимось на кшталь ІТ-детектива, який розслідує незрозумілі ситуації на стороні клієнтів і допомагає виправити ситуацію. Це автоматично означало дуже мало власне програмування 🙂

А  ще сотні листів і томи документації…

Зараз мене дивує коли люди вважають що “програмісти програмують”. Може десь так воно і є, або мало би бути, хтозна. Але за час роботи у SoftServe я зрозумів просту річ: клієнт не шукає програміста, йому потрібна людина, здатна вирішити проблеми. Якщо впав бойовий сервер, то потрібно про це оперативно дізнатися – тому ми налагоджували моніторинг через Nagios. Якщо почав глючити сайт, то треба зрозуміти чому – і ми бралися за Fiddler та FireBug. Якщо потрібно переконатися що новий функціонал працює як задумано, то ми сідали за складання тест-кейсів і монотонне клікання по сторінках сайтів та кнопочках, або писали під це діло якогось робота.

Отакий от розрив шаблону, хоча, як на мене, така робота значно цікавіша аніж просто собіwrite code

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 thoughts on “Бути “програмістом”

  • Віталій

    Дуже знайомо. Окрім випадків коли безпосередньо треба верстати чи програмувати тему чи плагін, більшість завдань є швидше вирішенням проблем, підбором варіантів чи налаштуванням існуючих рішень, щоб останні відповідали поставленим задачам))

    • Akceptor Від автора

      Насправді є і такі. Але, як я вже казав, клієнт шукає вирішення проблеми. ОТже, якщо йому треба суто накодити щось – то програміст буде сидіти і програмувати, я чув що бувають випадки коли навіть платять за кількість рядків коду 🙂
      Я це написав аби ті, хто думає про зміну діяльності, і вчорашні студенти не плекали ілюзій, бо вже чув такі фрази:
      “чого я маю верстати\конфігурити базу\тестувати функціонал\деплоїти на бойовий сервак, я ж не юайщик\ДБА\тестер\опс тощо”

  • ML

    Якшо клієнт платить шалені бабки, то можна і каву йому вертольотом привозити 😀
    Якщо ж це соплі в фінансовому плані, то вся подібна робота відправляється до “спеціаліста”.

    • Akceptor Від автора

      Ну шалені чи ні, то питання особисте. Я б сказав, пристойні.
      При поточному рівні життя, думаю, вимахуватися особливо нема чого