Ходив учора з друзями в одну потенційно ґламурну кафушку на пиво. Отам і згадав про одне питаннячко на засипку, яке мучило мене досить давно.
От чому на базарі люди торгуються за якусь гривну-другу, в магазині купують по карточках зі знижкою декілька відсотків мало не носовички навіть, а от в кафе офіціантам “на чай” залишити десятку – елементарно. Тому що так прийнято: на базарі треба торгуватися а в кафе давати чайові? Чи, може, з якогось принципу?
Я не говорю про тих, хто реально не має грошей (бо вони і в кафушках не сидять), а про пресічну більшість.
Згоден. Якщо так, то треба й на базарі, в магазинах давати чайові, там також люди обслуговують клієнтів. А які НАЦІНКИ в кафе – і люди які готові торгуватися до останнього на базарі з легкістю віддають як мінімум вдвічі більше за то ж пиво… І це все на фоні мізерних зарплат основної маси населення. Оце парадокс!
Все – традиція(не відомо ким і коли, але давно, заведена). Якщо на базарі я іноді торгуюсь(просто так, під настрй), то в кафе принципово не залишаю чайових – накрутки “зашкалюють”. За моїми спостереженнями, в кафе-барах частіше залишають чайові компанії(мабуть хизуються один перед одним); відвідувачі – одинаки, як правило, платять точно за рахунком…