Про любов 11


Любов буквально пронизує наше життя. Скільки дурнуватих романтичних фільмів, скільки високопарних цикат в статусах VK, скільки зізнань під місяцем, скільки “доки смерть не розлучить нас”…

Не знаю як хто, але я якось не задумувався над тим, що ж таке та любов, та й зараз не вважаю себе великим експертом у цих питанях. Любов – то штука якась абстрактна і неконкретна, та виглядє так, що буває вона двох видів.

Коли ти любиш якусь людину – зробиш усе для того, аби вона була щасливою. Хоча і щастя, якщо розібратися, не менш незрозуміла річ, тому тут уже починається дурна філософія. Простіше кажучи, ти хочеш, аби тому, кого любиш, було добре. Часто навіть ціною власного щастя (а це не так вже й просто, адже люди за природою своєю егоїсти страшенні) – звідси і беруться всякі самопожертви, які так люблять ставити у приклад. Любити – означає дбати про когось.

Та в українській мові (можливо що і в ряді інших) слово “любити” має ще й інше значення. Я б навіть сказав, що значення цілком протилежне (дурне застосуваня для такого слова, але все ж). Любити можна не лише батьків і Україну, а ще й пиво, чіпси, серіали і творчість якогось собі Джастіна Бібера. Я сумніваюся, що хтось дійсно переймається тим, як ставиться пиво до того, хто його п’є. Нісенітниця ж. У цьому сенсі “люблю” – просто синонім до словосполучення “мені подобаєтся”, чистий егоїзм і нічого зайвого.

В принципі, нічого аж такого поганого у цій неоднозначності нема: любити хочуть всі, та не кожному дано переступити через власне его. Гірше коли їх випадково плутають, або ж навмисне підміняють одне одним. От скаже людині хтось, що любить її – а та вже тішиться, хоча насправді, можливо, на увазі малося зовсім інше. Тоді вже не до сміху виходить часом 😉

Почитайте ще оце:


Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 thoughts on “Про любов

  • Олександр

    Потрібно, перш за все, дати чітке визначення абстракції, адже це є не щось розмите в нашій уяві, а відображення об’єктів та процесів зовнішнього світу. Є, наприклад, чиста абстракція “кіт”, яка описує певні спільні характеристики усіх конкретних, реально існуючих особин. Якщо дивитись на окремі особини, наприклад, на кота без хвоста, то він може не вписуватись в наше абстрактне поняття “кіт”, оскільки наділений не всіма ознаками абстракції “кіт”.

    Це, звісно, дуже поверхнево, але сподіваюсь суть зрозуміла. Таким чином і “любов”, як чиста абстракція може бути наділена рядом характеристик, яких немає в конкретних випадках, наприклад, любов до пива не аналогічна любові до дівчини, так само, як і кошеня не ідентичне з безхвостим обдертим котом, хоча по-суті є одним абстрактним поняттям.

    • Akceptor

      У окремих (досить поширених насправді) випадках любов до пива якраз ідентична любові до дівчини: і те і інше нам подобається, бо з ним жити веселіше. Про це й була мова

    • MrVigner

      Кохання це тільки до однієї людини… А от любов і вподопання до всього іншого)
      —-
      Щодо кохання, в цьому почутті я давно розчарувався. Загалом мене в кохані описують останні чотири рядки:
      “Нема дороги до звичайного життя,
      Лиш пошук логіки та розрахунок…
      Вже знищенні людські всі почуття,
      Тепер ти лиш сталевий обладунок… ”
      Щодо любові… Люблю батьків, рідних. Також люблю багато речей, які напевне правильніше назвати вподобаннями.

  • igor

    Але любов можна у собі вбити. Я колись мав одну любов але переборов ці почуття і тепер є тільки кількаденні захоплення. Це набагато крутіше як залежати від однієї людини яка з цього користає

    • Akceptor Від автора

      Для мене це виглядає так: ти маєш ноги, а всі інші – каліки. Ясно що вони проситимуть піти і принести щось, фактично будуть тебе використовувати. Чи причина це відрізати собі ноги? Навряд.