Archive for Февраль, 2010
Монітор чи телевізор?
by Akceptor on Фев.26, 2010, under Питання на засипку
Гуляли вчора по магазинах побутової та комп’ютерної техніки і помітили дивну річ. Модні нині LCD-телевізори якісь надзвичайно дорогі. Середня ціна 22″ РК-телевізора коливається в районі позначки 4000 гривень. А от LCD-монітор з аналогічною діагоналлю (і ясно що більшою роздільною здатністю) з вбудованим TV-тюнером вартує майже вдвічі менше!
Зауважте, що такий монітор мало того, що з пультом у комплекті, та ще й запросто може бути підключений до практично будь-якої домашньої аудіо-відео апаратури: від розмаїття роз’ємів просто очі розбігаються. Питання в тому, чим мотивована така різниця…
Золотые купола…
by Akceptor on Фев.24, 2010, under Всяке, Думки вголос
Цікаво. Віктор Федорович не встиг навіть скласти присягу, а у нас в місті в багатьох маршрутках уже на повну повмикали шансон блатнячок. Чи це така данина моді, чи просто людям дійсно раптом почала подобатися кримінальна тематика?
А ще, останнім часом дуже вже часто чую як люди розмовляють російською довкола. І, ніби, не маю нічого проти – просто дивуюся.
Трошки позитиву :)
by Akceptor on Фев.08, 2010, under Без рубрики
Є такий сайтик, де можна зробити невеличкий ролик зі своєю участю
От такого плану:
(обережно, траффік!)
Особливості вітчизняної політики
by Akceptor on Фев.02, 2010, under Всяке, Політика
Сталося так, що на наступний день після «теледебатів», які Віктор Федорович чомусь проігнорував, Юлія Тимошенко завітала до Станіславова, а мені пощастило потрапити на її виступ
Не буду розповідати про враження, хоча їх море. Не буду говорити про зміст промови – масс-медіа все донесуть до мас. Скажу лишень що потрапити всередину було нескладно – запрошення (без яких, між-іншим, в приміщення драмтеатру не впускали) нам видали в університеті; а от вибратися назовні до завершення зустрічі – задача не з простих.
Юлія Володимирівна, звісно, не може контролювати дії своєї служби охорони, але людині, далекій від політики (як оце я), іноді важко зрозуміти таку елементарну річ: чому громадянин демократичної держави не може покинути приміщення, в якому виступає політик (по-суті, слуга народу). Натомість, охоронець запропонував нам покурити в туалеті О_о. Правда, зрештою нас таки випустили, вірніше навіть вивели, через службовий вихід, провівши довгим заплутаним коридором повз декількох охоронців.
Працівників СБ та й саму Юлію Володимирівну можна зрозуміти: напередодні другого туру можливі всілякі казуси. Особисто мене вразила реакція працівниці драмтеатру, найімовірніше прибиральниці, яка, власне, і супроводжувала нас до виходу. Виходить, якщо мені раптом не хочеться слухати виступ прем’єрки, то я вже мало не бандюк і місце мені, за словами жіночки, на шахтах в Донецьку. А тепер говоріть що хочете про «Схід і Захід – разом» і все таке…
