Старію?


Дивна штука. Схаменувся що мені вже 26.
Спілкуватися стає простіше з тими людьми, хто вже відмотав на спідометрі життя добрячий шмат. Знаєте, буває находить якась така нудьга, що сидів би і дивився на небо, закутавшись у тепле шерстяне покривало… І щоб кіт мурчав на колішах…
Або теплий камін, гарячий чай і крісло-качалка. Або…
Ну не розумію я молодих.
І робота якось все більше втомлює, і хочеться не самореалізації вже, а спокою.
Старію 🙁

Почитайте ще оце:

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *